Так выпьем же за тех, кто привел нас в "светлое будущее" темного сегодня!

Сьогодні – 90 років з дня народження Комсомолу. Чергову річницю заснування ВЛКСМ відзначає в цьому році бучно в ресторанах колишня компартійнокомсомольська номенклатура в Україні.

Чи згадали-пам'янули вони своїх попередників, що проклали їм і тепер вже їхнім дітям дорогу до влади і заможного життя в незалежній Україні?

Якщо ні, нагадаємо хоча б імена деяких вождів комсомолу.

Ось повний список лідерів ВЛКСМ (комсомолу) з дня його заснування - 29 жовтня 1918 року до 1938 року:

• з листопаду 1918 по липень 1919 – Єфім Вікторович Цетлін (1898-1937), репресований
• з липня 1919 по вересень 1921 – Оскар Львович Ривкін (1899-1937), репресований
• з вересня 1921 по квітень 1922 – Лазар Абрамович Шацкін (1902-1937), репресований
• з квітня 1922 по липень 1924 – Петро Іванович Смородін (1903-1939), репресований
• з липня 1924 по травень 1928 – Микола Павлович Чаплін (1902-1938), репресований
• з травня 1928 по квітень 1929 – Олександр Іванович Мільчаков (1903-1973), засуджений у 1937 р., реабілітований у 1956 р.
• з квітня 1929 по листопад 1938 року – Олександр Васильович Косарєв (1903-1939), розстріляний 23 лютого 1939р.

Усіх їх чекала одна доля - знищення заради "світлого" майбутнього. Чи згадують про них номенклатурні комсомольці 60-х - 90-х, коли піднімають келихи "За комсомол!", а потім горланять про свою "безсмертну бойову юність"?

У Великій радянській енциклопедії (1970 - 1978 рр.) не наведено жодних відомостей про долю тих, хто був репресований соціал-комуністичним (сталінським) тоталітарним режимом. На імена тих, хто завойовував радянську владу в 1917-1922 роках, але став "ворогом народу", було накладено табу.

З імен вождів українського загону комсомолу табу не знято і досі.

І не дивно, бо комсомолу начебто вже немає, а його газета "Комсомольська правда" в т.ч. і в Україні досі живєє усіх живих.