Бурмагін: коли стандартні запити не працюють

Інформаційні запити треба не лише правильно формулювати, а й робити їх розширеними та юридично обґрунтованими.

Звичайно, якщо журналіст хоче отримувати максимально повні відповіді.

На цьому наголосив медіаюрист Олександр Бурмагін під час воркшопу “Як журналісту захистити свої права: практика та алгоритми дій”.

Зустріч організовав регіональний хаб Інституту масової інформації «Медіабаза Чернігів» спільно з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини”.

Експерт зазначив, що журналістам варто уникати шаблонних формулювань і замінювати їх нестандартними, детально прописаними запитами з посиланням на норми законодавства.

Особливо важливо пояснювати суспільну значущість запитуваної інформації — тоді органам влади значно складніше аргументовано відмовити у відповіді.

За словами Бурмагіна, чимало чиновників сьогодні відмовляють журналістам, посилаючись на воєнний стан. Однак це є незаконним, якщо інформація не належить до категорій з обмеженим доступом. Перед тим, як відмовити, орган влади зобов’язаний застосувати трискладовий тест, чітко обґрунтувавши:

1. · яку саме шкоду може завдати оприлюднення;
2. · чи є ризик істотним;
3. · чи переважає ризик суспільний інтерес.

Інформація, згідно із законом, поділяється на таємну, службову та конфіденційну. Якщо журналіст запитує саме таку інформацію, посадовці повинні у відповіді детально пояснити причини обмеження доступу. Формальна відмова — протизаконна.

Юрист нагадав, що в указі Головнокомандувача №73 міститься вичерпний перелік даних, які під час війни не можна розголошувати. Всі інші відомості підлягають наданню у відповідь на інформаційні запити, і правила доступу в цьому аспекті аналогічні мирному часу.

Також Бурмагін порадив журналістам:

• подавати запити на юридичну особу (міську раду, військову адміністрацію), а не конкретну посадову особу;
• уникати великих «довгих» запитів — оптимально ставити до трьох чітких питань;
• за можливості просити конкретні документи, а не описову інформацію (наприклад, рішення сесій з додатками, фінзвітність, штатні розписи тощо).

У разі необґрунтованої відмови експерт радить журналістам без вагань подавати скарги до Уповноваженого з прав людини, або звертатися до суду. Навіть якщо справа здається незначною, вона може створити прецедент і допомогти іншим редакціям.

Нагадаємо,Медіабази — це мережа регіональних хабів для журналістів, які Інститут масової інформації створив восени 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників в умовах повномасштабної війни Росії проти України. У медіабазах медійники можуть безоплатно отримати захисне обладнання, пройти тренінги, попрацювати зі світлом й інтернетом тощо.

Діяльність здійснюється в рамках проєкту “The Bar and local media: building synergy for the Freedom of Speech”, який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги у співпраці з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини” завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів