Відступ з Ґорі на Тбілісі очима українця. ФОТОрепортаж з пекла

"Вчора вночі (11 серпня - ред.) я був в Ґорі. Фотами не дуже був задоволений, тому надумав залишитися там на ніч. Місто наче знову мали бомбити. Війська перетасовувалися в сторону Тбілісі, казали що росіяни мали увійти в місто. Не міг реально оцінити ситуацію, наскільки безпечно там залишатися.

Місцеві казали, що центр російські не будуть бомбардувати, як вони увійдуть в місто. «То ж дикий народ, вони завжди випивші»...

Фотографував колону танків й не помітив, як більшість журналістів, які були біля прес-центру, сіли на свої авто й чухнули в Тбілісі. Залишилося два авто, але там зайвих місць не було. Зі мною також без авто залишився ше один американець із якоїсь газети, забув назву. Йому було пофіх – їхати чи лишатися. Запитав його як часто він буває в «гарячих місцях», скромно відповів казав шо лише іноді. Але, судячи із його виваженого пофігізму, він дядько бувалий.

Я ще вагався. Залишитися із цим журналістом і глянути шо таке бомбардування вживу. Реально якось не було страшно, всі навколо лише жартували. Вирішальним моментом стало те, що на моєму лептопі на тамтешньому вайфаї Інтернет слабо працював і я побоявся, що завтра до обіду не відправлю в газету фотографії із статтею, яку треба було ще писати. А в Тбілісі я жив у друга і там добрий Інтернет. Тож скоренько побіг на перехрестя, одразу зловив машину, хоча всі звідти тікали і водіям було не до інших.

Вранці дізнався, що в Горі під час бомбардування убито двох журналістів, ще кількох наче поранено. Вони були саме на центральній площі, яку місцеві жителів порекомендували мені як відносно безпечне місце. Таке от...