Financial Times: Україна посилює позицію – Росія тримає свою

«Росія використовує насильство проти Грузії, зокрема, щоби залякати інших сусідів – таких як Україна – аби ті відмовились від вибору тісних стосунків із Заходом та вірності західних політичних та економічних цінностей».

Одразу, коли виник конфлікт, Київ приєднався до західних країн у заклику до перемир’я, але в неділю почав діяти жорсткіше, дипломатично попереджаючи Москву, що, якщо російські морські судна використовуватимуться у нападі на Грузію, вони не будуть бажаними у поверненні назад до кримського порту Севастополя.

Порт орендований як основа для російського Чорноморського флоту. Напруга зростає. Росія звинувачує Україну у продажу зброї Грузії, якою було вбито російських солдатів.

Деякі експерти побоюються, що грузинсько-російський конфлікт розповсюдиться і на Україну, країну з 46-ти мільйонним населенням, яка межує та прагне приєднатися до Євросоюзу. Це також може послабити гарантії безпеки як для Києва, так і для Тбілісі, що прагне членства НАТО, і надихає сепаратистів в українському Кримському півострові.

На самміті у квітні члени НАТО визначили Україну і Грузію як майбутніх членів військового альянсу, але відклали ухвалу рішення про початок процесу до самміту у грудні.

Свант Корнелл, директор Інституту Політики Безпеки та Розвитку, повідомив, що грузинський конфлікт може відбитися на російських геополітичних інтересах, згадуючи натяки старших членів НАТО, таких як Франція і Німеччина. Обидві країни вагалися щодо відкриття дверей до НАТО для Києва та Тбілісі, побоюючись негативної реакції з боку Росії.

Провокуючи Грузію до війни, Росія прагне показати Грузію «безвідповідальною» і відлякати НАТО подалі від мінливого пострадянського регіону, заявив пан Корнелл.

На відміну від Грузії та багатьох інших пострадянських держав, Україна уникла військових конфліктів, коли розпався СРСР. Але якщо вона підійде занадто близько до російсько-грузинського конфлікту, обережна підтримка НАТО може послабнути.

Звертаючись до Financial Times, посадовець НАТО повідомив, «ми дуже стурбовані» ситуацією у Південній Осетії. Вона залучила «ключових партнерів» та цілеспрямованих членів Альянсу. «Неможливо передбачити», як цей конфлікт може позначитись на подальшій долі Грузії і України в НАТО. «Кожна країна буде оцінена за її власною поведінкою», – додав посадовець.

Пан Корнелл зазначив, що конфлікт є також знаком російського наміру «зберегти своє панування в регіоні, показуючи, що трапиться з тими, хто виступає проти».

Як і Грузія, Україна залишається непокірною, і вже в понеділок вимагає Росію підписати угоду, що зобов’язує не використовувати свій розміщений в Україні флот для атак Грузії. Київ хоче, щоби Росія забрала свій флот з території Криму у 2017 році, коли закінчується договір про оренду. Москва зацікавлена залишитись.

Президент Грузії Михайло Саакашвілі попереджає, що російська підтримка сепаратистів в його країні може потім бути сценарієм для Криму, де численне російське населення прагне об’єднання з Москвою.

Отримання контролю в Криму, навіть в ролі миротворця, так як і в Південній Осетії та Абхазії, повністю забезпечило би Росії вплив на Кавказі і в Чорноморському регіоні. Так зіткнення в Південній Осетії показують, що дії проти Москви можуть виявитися небезпечними.

Стаття Романа Олеарчика «UkrainetoughensMoscowstance» була опублікована на сайті FinancialTimes www.ft.com 11 серпня 2008 року.