Заповіт, договір дарування чи договір довічного утримання?

Коли люди вирішують, як розпорядитися своїм майном після смерті, виникає питання: як правильно все оформити, щоб уникнути непотрібних ризиків?

Тому в цьому матеріалі приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Тетяна Мороз розповідає про три основні способи розпорядження майном: договір дарування, заповіт та договір довічного утримання.

І в яких випадках слід віддати перевагу останньому варіанту.

ЗАПОВІТ

Найвідомішим способом оформлення спадщини є заповіт. Це особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті, в якому він висловлює свою волю - кому і на яких умовах переходить його майно.

Заповіт має односторонній характер, тому для його складання не потрібна згода спадкоємців. Заповідач в будь-який момент може змінити або скасувати заповіт.

Момент переходу права власності тут настає після смерті заповідача, та офіційного вступу в спадщину осіб, вказаних в даному документі. Для цього законодавець виділив термін в 6 місяців.

ДОГОВІР ДАРУВАННЯ

За договором дарування одна сторона зобов’язується безоплатно передати своє майно іншій стороні. У цьому випадку перехід права власності настає за життя дарувальника. За законом - це момент передачі подарунка, але найчастіше в договорі обумовлюється, що факт такої передачі, підтверджується передачею оригіналу договору дарування або ключів від квартири, тобто практично, це момент підписання договору.

Дарування не може бути під умовою, і вибирати цей вид відчуження слід тільки в тому випадку, якщо Ви даруєте майно своїм близьким родичам. Це виправдано, якщо Ви хочете, щоб право власності перейшло до людини (дитини, онука) за життя.

Підписавши договір дарування за життя, Ви захищаєте своїх близьких від довгого оформлення спадщини після смерті. Дуже важливо, щоб Ви цим людям повністю довіряли, тому що з переходом права власності, ви вже не маєте відношення до цього майна.

ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ

Багатьом знайома ситуація, коли літні люди вирішують після смерті залишити своє житло (будинок, квартиру) сусідам, чи знайомим на знак подяки за допомогу та догляд за життя. Саме в таких випадках я рекомендую укладати договір довічного утримання, який застрахує обидві сторони від різних ризиків, і забезпечить виконання умов договору.

За договором довічного утримання, одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) свою нерухомість (будинок, квартиру) за умови, що набувач бере на себе обов'язок довічного забезпечення відчужувана (матеріального, медичного і т. п.).

Право власності переходить до набувача в момент укладання договору, але на майно нотаріусом, одночасно з посвідчення договору, накладається заборона його відчуження до смерті відчужувача. Так захищаються інтереси відчужувача. Тому цей договір має тривалий характер і підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Набувач майнаповинен постійно і в повному обсязі виконувати свої обов’язки, інакше договір може бути розірваний.
Крім того, на відміну від заповіту, який заповідач може скасувати, або змінити в будь-який момент, договір довічного утримання в односторонньому порядку можна розірвати в судовому порядку (у разі відсутності згоди однієї із сторін договору) тільки якщо не будуть виконуватися його умови.