«Білі плями історії» від Наталії Дзюбенко

Серед гостей і учасників круглого столу «Чи є ще «білі плями» у вивченні радянського періоду історії України?», який відбувся 19 лютого у Чернігові, була Наталія Дзюбенко – письменниця, вдова відомого історика Джеймса Мейса.

Її виступ був коротким, але, як кажуть, влучним.

- Кілька днів тому у телепередачі «Совершенно секретно» дивилася запис інтерв’ю з відомим розвідником Павлом Судоплатовим. З великим подивом для себе дізналася, що він брав участь у вбивстві Ярослава Галана. За що ж ліквідували Галана? Виявляється, за те, що він виступав проти примусового навчання дітей у технічних училищах. Після того, як спецслужби УРСР відмовилися брати участь у вбивстві письменника, цим зайнялися їхні московські колеги. Упродовж десятиліть українцям втокмачувалося, що його вбили буржуазні націоналісти за виступи письменника проти ОУН-УПА і Ватикану. Судоплатов також детально розповідає про вбивство Євгена Коновальця і греко-католицьких священиків, називає прізвища. Вважаю, що це інтерв’ю необхідно роздрукувати і оприлюднити, адже справжню правду майже ніхто в Україні не знає.

Говорячи про вбивство Троїцького, Судоплатов вказує головною причиною його виступи на захист права України на від’єднання від Радянського Союзу. Хоча в творах самого Троїцького я ніде не прочитала, що він був прибічником незалежності України.

Очевидно, що для українських істориків є дуже багато роботи. І треба усвідомити – ми не знатимемо багатьох речей про себе, поки не будуть відкриті засекречені архіви Кремля, і поки не відкриються для нас ще й американські архіви.

Останнім часом доводиться чути багато міфів про Джеймса Мейса. Що він був мало не агентом ЦРУ і безпосереднім учасником якогось надтаємного проекту знищення Радянського Союзу. Все це – вигадки. Рональд Рейган був першим, хто виступив проти комісії американського Конгресу з розслідування голодомору в Україні. На Заході, в Америці ніхто не хотів української незалежності. Американцям було значно простіше мати справу з однією країною, ніж з 15 державами, які утворилися на уламках СРСР. Не треба думати, що Україна комусь потрібна на Заході. Вона не потрібна була там в 1933 році, не потрібна і зараз. Захід і Америка нами легко пожертвує - в інтересах миру чи то з Росією, чи то з іншими державами…Поки ми не наберемося міцності, нас не поважатимуть у світі.

Ми вже багато років ходимо по колу або тупцюємо на місці. Я піднімала архіви за 2004 рік. Читаю інтерв’ю Ющенка, Тимошенко, Кучми. Наскільки ж усе нинішнє подібне до подій п’яти-, десятирічної давнини! Немає поступального руху ні в економіці, ні в політиці. Мейс ніколи не слухав українських політиків вищого ешелону, але завжди казав – «Українські керманичі всі трагедії нації ставлять «через кому», віддаючи історію народу на поталу історикам, але не осмислюючи їх на рівні суспільної думки. Колись вони і мене «через кому» поставлять»…