Коване серце і перемога у чемпіонаті світу – справа рук чернігівських спортсменів

Чернігівські спортсмени-веслувальники недавно стали призерами чемпіонату світу у польському місті Познань. Вони змагалися у новому виді спорту під назвою «драгонбоат».

Двадцять гребців у вузькому човні ритмічно веслують. Серед них – один барабанник, який задає ритм, і рульовий. Перед човна прикрашений головою дракону. Про цей вид спорту і перемоги своєї команди розповідає учасник змагань, студент факультету фізичного виховання ЧДПУ ім. Шевченка Сергій Дікалов.

- Цей історично древній вид спорту зародився в Китаї і там розвивався. Але недавно він отримав своє друге народження і пішов по всьому світу. У Познані був чемпіонат світу, у якому брали участь 11 країн. Збірна України складалася більше ніж зі ста чоловік. З Чернігова у ній брали участь три спортсмени: Олег Проценко, Сергій Романчук і я.

- Наскільки змагання були вдалими?

- Ми у всіх виступах взяли медаль, тому змагання були вдалими. Дві бронзові винагороди команда України виборола у запливі на 1200 метрів і срібло на 500 метрів. Команда України брала участь у всіх трьох класах: це “open” – чоловічий клас, жіночий клас і “mix”- змішаний.

- Як спортсмени розташовуються у човні?

- Досвідчені гребці сідають спереду. Найбільш великі і важкі – посередині. Стосовно барабанщика, то бажано, щоб у нього була музична освіта. Хоча в принципі, ритм вибивати може кожен.

Але важливо, щоб барабанщик не був важким, бо лодка буде важко йти. Він все-таки сидить на носі. Хоча не завжди попадаються худенькі. Буває, взяли барабанщика, а він взагалі не розуміє, коли стукати. І виходить, що стукає сам собі або в такт іншої команди. Спортсмени це розуміють, але не може ж човен зупинитися, щоб з’ясувати стосунки. І тоді спортсмени починають задавати собі ритм криками.

- Тобто потрібно інтуїтивно відчувати, чи слідкувати за суперниками?

- Дивитись на суперників не можна. Потрібно йти у своєму ритмі і максимально зробити все, що під силу. Це командна робота, у якій кожен повинен один одного розуміти і відчувати. От наприклад, футбол – це ігровий і командний вид спорту. А драгонбоат – тільки командний. У футболі потрібно розуміти свого партнера, а тут – відчувати. Щоб кожен працював однаково, монолітно. Команда може бути слабкішою по фізичним силам, але за рахунок того, що вони працюють разом, вони перемагають.

- Як ви до цього виду спорту прийшли?

- Ми з Сергієм та Олегом займалися греблею на каное та байдарках. А оскільки ці види спорту схожі між собою, ми вирішили спробувати себе у драгонботі. І досить успішно. На початку літа проходив чемпіонат України «Золотий дракон», ми там виграли всі дистанції і стали абсолютними чемпіонами. Минулого літа був чемпіонат Європи в Росії – і ми теж виграли.

- Де ви тренуєтесь?

- На базі на Десні. У нас ще немає свого клубу. Але скоро з’явиться і федерація, і клуб. Там будуть проводитись цілеспрямовані тренування. Основна мета клубу буде популяризувати цей вид спорту, щоб жителі міста змогли побачити і спробувати, який він цікавий. Ним можна займатися і професійно і на любительському рівні, оскільки він не вимагає особливої фізичної підготовки і якихось технічних навиків.

- Ви будете набирати групи?

- Так. Я думаю, за цим питання не стане. Будуть бажаючі і серед діючих спортсменів, і з просто чернігівців. У Києві вже є аналог. Люди приходять туди і навіть платять гроші, як у фітнес-клуб. Зараз модно за здоров’я платити.

- За свої перемоги ви отримуєте грошові винагороди?

- Оскільки цей вид тільки розвивається, то ніяких грошових винагород, як правило, немає. Навіть навпаки, за участь потрібно платити взноси. Хоча на окремих чемпіонатах бувають грошові призи, у Познані ми отримали тільки медалі.

А взагалі цей вид спорту не отримує великої підтримки з боку держави. Усе роблять фанатики, які хочуть його розвивати. Сергій Романчук, наприклад, просуває відкриття федерації і клубу, човни теж не дешево коштують.

... ... ...

Тепер закохані пари і молодята після відвідин Болдиної гори приходять сюди, щоб почепити замок чи стрічку як символи любові. Такий міст, обвішаний замочками, розписаний освідченнями у коханні, є в Києві на Арсенальній, і в інших містах. Ось як про це розповідає Сергій Дікалов:

«Я вже десять років ходжу і дивлюсь. Люди замочки і так хочуть почепити, і по іншому, а міст такий великий, що це не можливо. А тут у друга весілля. Думаю, який йому подарунок зробити? Грошовий – не запам’ятається, якась річ теж. Порадився з хлопцями, знайшли зварювальника. Серце за день зробили і встановили – залізне, з ланцюгами».

 

Отримати уявлення про новий-старий "Dragon boat" можна з відеоролику: