Курс ароматерапії для влади: Тернопіль-2009

Тернопіль потопає у смітті. Сусіди сміття, жителі Малашівців в кінці весни надали «владі» кредит довіри на три місяці, за які просили вирішити проблему звалища.

Пройшло чотири місяці, а результату не було. Обмануті та залишені в біді люди взяли звалище в оточення, заблокувавши заїзд сміттєвих машин.

Обіцянки політиків плили мов ріка, але жителі вже не вірили. Тернопіль декілька тижнів захлинався у смітті, після чого «влада» рішуче взялась за питання. З екранів телевізорів ми почули – все домовлено. Зрештою сміття, бодай де, почало потрохи зникати.

Це не заслуга окремих політиків, які будучи самі представлені в міській раді, принесли сміття під свої ж двері, звинувачуючи владу, тобто себе. Вирішення все-таки знайшли, хоч і не дуже правильне. Як виявилось, частково проблему сміття в Тернополі вирішили завдяки вивезенню відходів аби куди.

Тобто, машини вночі вивозять сміття туди де ніхто не бачить – в кар’єри, в ями, ліси. Сміття вивозять всюди. Очевидно, комунальні підприємства не могли б цього робити без погодження з «владою».

Жителі Березовиці рішуче виступили проти сміттєвого заводу, адже саме на території їх підприємств хочуть побудувати завод, та використати їх території. Тому протягом зібрання їх переконували в необхідності вирішення питання.

Загальні збори не були сюрпризом для влади, але представників, які дійсно займаються цим питанням, не було. Натомість виступали та обіцяли різні політичні сили, через слово проголошуючи назву своєї організації, аби за них голосували на виборах. Дійшло до анекдотичного. Згадали СРСР, яке ніби розвалили українці, КДБ, яке, виявляється, теж побороли українці. Питали навіть, за які партії голосувати, відвівши основну тему якомога далі.

Склалось враження що 10 років усі протирали штани, а тепер прокинулись, перед наступними виборами. Людей просто переконували, що питання треба вирішити сміттєзаводом. Дуже смішно було коли представники влади виходили до мікрофона та кричали що влада нічого не робить. Їм дуже гарно виходило обливати свою ж «владу». Пропонували скинути мера, але ж питання сміття це не вирішить. Депутати йшли до влади та писали в своїх програмам про вирішення проблеми сміття, але за півроку нічого не зробили.

Вперше, коли згадали ідею побудови переробного заводу в повітря піднялась «ганьба». Найбільше людям сподобалась фраза, що ми маємо право «возмущатися», чим було ясно що лінію з переробки будуть будувати без рішення громади. Мовляв, буде надходити сміття з часом переробки 72 години, але промовчали, що сміття для переробки треба привезти.

Переробний завод, тепер це так називається, хочуть побудувати саме в Тернопільській області, бо більше ніхто не дозволяє. Кажуть, підприємство буде навіть сплачувати податки, але хто компенсує наше здоров’я? Переробку сміття назвали очищенням. Мер не збрехав, що погодження уже є. Треба зрозуміти, що якщо в Тернополі побудують подібних об’єкт то на нього ніколи не пустять навіть санстанцію. Як його не називай – все рівно це буде сміттєвий завод. Проблема тільки у виділенні ділянки.

Переконували за те, що треба шукати сучасних рішень, але і в Європі проблема сміття не вирішена – згадайте Неаполь, який нещодавно був так само завалений сміттям, через те, що комунальні служби міста не справлялись з ситуацією. В них є так само сміттєпереробні заводи, які спалюють сміття, і ніякої революційної ідеї, яку обіцяють «просвітлені» тернопільські політики просто не існує.

Не вірте партіям, а тим більше владі, бо ж обдурять… обдурять… і ще раз обдурять. Питають часто: за кого голосувати? Якщо голосувати за таких політиків, які є, то варто запасатись протигазами. Смердить.