Соцопитування як форма масового психозу

Скоро у нашому житті відбудеться визначне свято сучасності, яке за популярністю затьмарить, мабуть, і Новий Рік. Наближаються перевибори Чернігівського міського голови! Відбудуться чергові масові гуляння чернігівської громади: проголосував–випив—весело!

А всіх інших «давить жаба», що у самих такого нема «чуда». Всі учасники процесу інтенсивно готуються до урочистої зустрічі цього визначного моменту.

Виборці з надією, що, може, не буде подібного «кидка», як весною. Кандидати ж сподіваються, що комусь із них випаде той єдиний щасливий випадок, і він увійде у мерський кабінет на правах господаря. І техпрацівники прикрутять табличку з його ініціалами та прізвищем, замість таблички М. Рудьковського, яка досьогодні муляє очі всім, хто відвідує це приміщення.

А надія кандидатів ґрунтується на довірі виборців! І тут приходять на допомогу піар-технології. Погодьтеся, що окрім розповіді про визначні досягнення того чи іншого кандидата, потрібно довести, що кандидат іще «котується» серед виборців, тобто має значну підтримку серед чернігівського електорату. І ця проблема стоїть перед кожним кандидатом, який серйозно ставиться до процесу виборів і своїх шансів на високе крісло.

На допомогу приходять соціологічні опитування—оперативний засіб впливу на слабких і невпевнених у своїх переконаннях та слабких духом людей. Спосіб простий—замовлення соцопитування—а потім періодичне тиражування його результатів і адресне розповсюдження.

Слабкі духом люди і ті, хто піддається масовому впливу (а таких, на жаль, дуже багато), ідуть на «поводку» подібних афер та аферистів! Бо такі люди вважають: якщо за такими папірцями більшість голосує за певного кандидата, то і я буду голосувати за нього. Це відбувається, переважно, через дуже низьку громадянську позицію виборців. А ще через небажання цікавитись проблемами рідного міста та мислити тверезо, без усіляких навіювань зі сторони, робити зважені висновки.

Пройшовши Черніговом і побачивши той «цирк» із соцопитуваннями від різних кандидатів, приходиш до висновків про розвиток соціологічної служби на рівні середини минулого століття. Кожен кандидат пише себе у першу десятку. Такі діячі, як Звєрєв, Кнуренко, Вітренко, Шульга не пропускають нагоди натякнути виборцю, що вони вже майже зрівнялися з Соколовим за рейтингами і мають позитивну динаміку росту рейтингу. А Соколов  навпаки надуває свій рейтинг, що є явним «пересмикуванням» даних. У рейтинги кандидатів включаються лише угодні особи тому, хто проводить опитування.

І хоч що мені кажіть відносно об’єктивності соцопитування, проведеного Інститутом дослідження регіонального розвитку України, який вихваляє ріст рейтингу Звєрєва, справа «попахує» упередженістю! Та ще й дані наводяться місячної давнини!! Пане Вознюк, підшукайте щось свіжіше і правдивіше, ніж Ваше «творіння»-передрук!

Якщо проводити соцопитування, то по всіх кандидатах на посаду мера, а не тих, хто подобається, чи кому потрібно «надути» рейтинг, щоб потім маніпулювати думкою пересічного виборця.

Навіть претендуюча на правдивість «ОПОРА» не є до кінця об’єктивною, хоча б судячи з їх опитувальних листів. Пане О. Ломако, вам ще варто досконаліше попрацювати над об’єктивністю роботи Вашої служби.

Кандидати, краще подумайте, як вивести місто на високий рівень розвитку реально, а не «кидаловом»! Будьте достойними, а не грайтеся в «бірюльки» з виборцями!

Народ - не бидло! Годі вже! НАБАЛУВАЛИСЬ!