Чернігів: В очікуванні виборів

День «Х» вже окреслене – 26 листопада. У Чернігові та ще двох обласних центрах Верховна рада призначила вибори міських голів. І вже зараз для значної кількості чернігівських (і можливо не тільки) політиків майбутні вибори – остання можливість залишитися в перших рядах місцевого політикуму.

Остання виборча кампанія до міської ради та мера Чернігова мала декілька доволі яскравих особливостей

По-перше, як і показували більшість соціологічних досліджень, на посаду міського голови було тільки два реальних претендента – діючий тоді міський голова Олександр Соколов та народний депутат Микола Рудьковський.

По-друге – партійний фактор, боротьба концепцій розвитку міста, чіткі та конкретні обіцянки практично ніяк не вплинули на результати виборів. Можливо, єдиний фактор, який, хоча, б трохи вплинув на виборців, був гендерний. Третю сходинку зайняла жінка.

І останнє, на що можливо звернути увагу – це те, що кандидат-соціаліст на міського голову не зміг організувати виборчу кампанію так, щоб до депутатського корпусу потрапили як можна більше потрібних людей. Як у власну фракцію, так і в інші, найбільш потенційно прохідні.

Сучасні реалії міста

Коли йшлася розмова про майбутні «мерськи вибори», то, зазвичай, називалися дві дати – або до нового року, або після. Головним аргументом у першому випадку було те, що місто не повинно довго залишатися без міського голови, у другому, що нової команді потрібен час, щоб показати себе.

Що ми маємо?

Соціалістична партія, яка прийшла до влади у місті під прапором боротьби з підвищенням тарифів, з 12-відсотковими витратами громадян на комунальні послуги і багатьма іншими гаслами практично перетворилася на політичного аутсайдера. Мер-соціаліст пішов спочатку у парламент, «щоб краще відстоювати інтереси міста». А потім і взагалі, подався у міністри. Тарифи підскочили до небес. Більшість новообраних посадовців не витримали першого випробування владою, навіть, якщо і припустити, що значна їх кількість віддавала «все, що могла» для покращення добробуту чернігівців. Мабуть, часу пройшло занадто мало, щоб побачити перші здобутки.

На сьогодні важко назвати, що нове, позитивне вже напрацьоване. Нові інвестиції, аудит по використання комунального майна, значні надходження до міського бюджету? Нажаль рапортів про це на сьогодні ще не пролунало. Є часті закордонні поїздки, значна чисельність нефахівців у кабінетах влади, широко проголошена кампанія по боротьбі з тими, кого помітять забруднюючими наше місто.

Яка перспектива?

З’ясовувати потенційних кандидатів невдячна справа. Або звинуватять у промоушені потенційному кандидату, або взагалі така спроба буде гаданням. Вже на протязі місяця кандидати окресляться.

Але певні електоральні тенденції майбутньої виборчої кампанії вже можна окреслити.

Перша і головна на мою думку – ренесансна. Нова команда практично все зробила, що повернути «старі кадри». Або тих, кого вони перемогли, або, навіть тих, хто керував містом декілька років по-тому.

Ще одна тенденція – «антиваряжна». Новий мер, скоріше за все, буде чернігівцем. Бо жителі хочуть нового міського голову усерйоз и надовго. На Чернігівщині вже є губернатор-варяг, який ні квартиру не купив, ні у місцеву раду не пішов, та і у Києві зараз буває частіше, ніж у своєму кабінеті. Був мер-варяг, який, хоча і мав чернігівську прописку, але всьома помислами і діями був «столичною штучкою». Був і нардеп-варяг, який у 2003 році «купив» все місто і зник.

Сучасна виборча кампанія буде непартійна. Навіть якщо хтось з кандидатів і залучиться підтримкою кількох партій переможців місцевих виборів, то на виборців це не буде мати великого впливу. Але, якщо хтось з харизматичних та впливових київських лідерів приїздить у місто агітувати – то це у значної мірі може змінити ситуацію. Скоріше за все, найбільш розумні кандидати на міського голову будуть уникати давати партіям будь-яки обіцянки, щоб потім не потрапити у залежність.

І останнє. У зв’язку з тим, що кампанія буде не такою тривалою та не підтримуватися одночасно виборами до місцевих рад, то вона буде значно дорожчою. Бо все і всі будуть вимагати передплату.

Чи буде виборча кампанія брудною?

Так. Очорнити людину значно легше, ніж довести, що вона гідна довіри та підтримки.

Часу на «розкручування», на позиціювання небагато. Вибори, як і зима кожного року, нагрянули несподівано. На усякого з потенційних кандидатів, кого називають, можна знайти і багато позитиву і багато негативу. Була б мета та кошти.

Заробити на виборах політичним авантюристам багато не вдасться. Скоріше зароблять ти команди, яки зможуть довести, що здатні донести інформацію до кожного, яки будуть не базікати, а працювати з повною віддачею.

Велика і загроза «адміністративного ресурсу». Приклади вже, нажаль є. Чого стоїть тільки штучне збільшення тиражу муніципальної газети у декілька разів.

Але, скільки б бруду не було вилито у ході виборчих перегонів, все ж будемо сподіватися, що жителі нашого міста оберуть саме того, хто зможе оправдати їх довіру.

До теми:

• «Звєрушка» Рульковського прокинулась першою
• Рудьковскому знайдуть заміну до зими