Життя в українській провінції на прикладі смт Козелець

Восени 2018 року в Козельці, колишньому райцентрі Чернігівської області за 70 кілометрів від столиці, встановили комічного дерев'яного козла, сколихнувши провінційний спокій призабутим історико-культурним диспутом.

Скульптор увічнив у невічному матеріалі тварину, яка було на гербі містечка ще з часів Речі Посполитої, а потім і Російської імперії. Вважається, що топонім Козелець виник від населеного козами лісу, що знаходився тут в давнину.

Інша версія – про те, що селище міського типу взяло свою назву від рослини козелець (латинською Scorzonera), привела в 1984 році до затвердження нового герба: козла замінила невигадлива квітка з жовтими пелюстками.

В незалежній Україні в геральдику населеного пункту повернули парнокопитне, і палких дебатів це не викликало. Але в 2018-му та сама незграбна скульптура змусила декого засумніватися в правильності вибору символіки.

У місцевій адміністрації за козла відповіли академічно: відіслали незадоволених до 1663 року, коли містечко отримало печатку від польського короля Яна Казимира із зображенням дрібної рогатої худоби.

Деталі - у репортажі з незвичайного колишнього райцентру: чим живе і як виглядає чернігівська провінція; що подивитися в СМТ на берегах річки Остер; і як зліт родини Розумовських вплинув на долю Козельця.