20 років без Георгія Гонгадзе

Чорнобиль, Гонгадзе. На превеликий жаль, так уже склалося, що саме ці поняття чи не найбільше згадують у світі, коли говорять про Україну.

І якщо Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія в історії людства, – це породження ще Радянського Союзу, то вбивство журналіста – це вже наша українська реальність.

Біографічна довідка. Гео́ргій (Гія) Русла́нович Гонга́дзе (21 травня 1969 р., Тбілісі – 17 вересня 2000р. Київ) – громадський діяч, український опозиційний журналіст грузинського походження. Герой України. Засновник та перший головний редактор інтернет-газети «Українська правда». Вбивство Гонгадзе викликало широкий резонанс в Україні та за її межами та вважається однією з найгучніших кримінальних справ сучасної України.

За найбільш популярною в суспільстві версією, до захоплення та вбивства журналіста причетне тодішнє керівництво держави.

Поширена й версія, що це була якась велика політична гра, спрямована проти України Росією, а, можливо, навіть і Заходом. І Георгій, безумовно, відомий, талановитий журналіст, просто потрапив у жорна цієї гри.

Але все це – лише версії. Правди суспільство так і не дізналося за 20 років, уже при кількох президентах і парламентах. Правди в сенсі – хто ж організував вбивство Георгія Гонгадзе? Безпосередні вбивці в міліцейських погонах давно знайдені і засуджені до ув`язнення. Але хто ними керував, хто і з якою метою затіяв страшний злочин?

До того ж, за ці майже три десятиліття у нас сталося й чимало інших резонансних і загадкових смертей, цілком можливо – вбивств, дуже відомих людей, починаючи з В`ячеслава Чорновола й інших (Кравченко, Кирпа).

Так чи інакше, 16 вересня 2000 року, коли в Києві був викрадений і в ніч на 17 вересня неподалік столиці вбитий Георгій Гонгадзе, стало символом політичного терору. В тому числі і проти журналістів, яких загинуло за ці роки немало, терором проти свободи слова, демократії.

20 років! Час в Україні летить значно швидше, ніж трансформується вона сама – від колонії до держави, від тоталітаризму до демократії. Ось ми вже оперуємо в новітній історії не тільки роками, а й десятиліттями. Час би вже завершувати цю затяжну, надто затяжну трансформацію, час чомусь вчитися і з чогось робити висновки. До цього також спонукає сьогоднішня трагічна дата.

Нині, у 20-річчя, варто б вшанувати пам`ять Георгія Гонгадзе не просто щорічним шаблонним ритуалом із запалювання свічок в центрі столиці. А чому б не провести добовий чи хоча б денний медіа-марафон у пам'ять Гії? Зрозуміло, що наше медіа-середовище розсмикане, причислене до тих чим інших бізнесових кланів, що майже нема засобів інформації, власниками яких є самі журналісти та їх читачі, слухачі і глядачі, як це є у багатьох демократичних країнах. Так само розсмикане, розчварене наше немічне громадянське суспільство з його партійками і громадськими організаціями.

Але ж можна бодай у цей сумний день хоч трішки пригальмувати той потік чвар, бруду і обману, яким переповнений наш інформаційний, суспільний простір. І це було б найкращою даниною пам`яті Георгія Гонгадзе. І нашим обов`язком у захисті свободи слова і демократії.

Вічна пам'ять Георгію!

Петро АНТОНЕНКО,

редактор газети «Світ-інфо»

Підписуйтеся на наші оперативні новини і цікавинки у Telegram і Twitter.

09:22 | 16.09.2020 р. SVOBODA.FM

Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі