На здоров’я

Ви знаходитесь: Політика / Регіон / Йодова недостатність: «Йод» римується з «народ»

Йодова недостатність: «Йод» римується з «народ»

Гряде прийняття обласної програми запобігання виникненню захворювань, спричинених йодною недостатністю.

Звісно, на перший погляд, рима: йод-народ — виглядає дещо жартівливо. Але, як останнім часом стверджують навіть вчені, у світі немає нічого випадкового. Навіть рим, які тут особливо доречні. Адже дефіцит такого елементу, як йод, спричинює зниження інтелекту нації. Приклади? Та ось хоча б такий.

Ще сто років тому у Швейцарії існували цілі райони із селами, де багато жителів страждало від кретинізму. Не було навіть кому йти служити до війська. Та й виконувати найпростішу роботу стало нікому. А все тому, що людям не вистачало йоду. Отож 1922 року влада Швейцарії ухвалила рішення — вживати йодовану сіль. Минув час. Тепер країна процвітає, хвалиться високим інтелектом своїх громадян і забула, як колись страждала від йододефіциту.

Уявіть собі, нині вже й нове прислів’я утворилося — коханий (кохана) любити не схоче тебе, коли ти не любиш йодовану сіль. Чому сіль? Бо звідти найпростіше почерпнути цей мікроелемент і без шкоди для здоров’я, а навпаки — з користю. А чому не схоче любити? Бо думатиме про своїх майбутніх синів та доньок, нащадків себто. І прагнутиме, аби у них з IQ було все гаразд.

Мешканцям Чернігівщини про це потрібно міркувати насамперед. Бо в 2009-2010 роках фахівці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка» (м. Київ), у всіх районах Чернігівської області провели дослідження. І виявили дефіцит йоду легкого ступеня, а в окремих районах — йододефіцит середнього ступеня важкості.

Звідтоді й постало гостро питання прийняття обласної програми, котра би по пунктах «поклала на лопатки» цю проблему. Робота велася серйозна, кропітка, наукова і практична водночас. У боротьбу за інтелект вступили й учені вищеназваного столичного інституту ендокринології та обміну речовин, й представництво ЮНІСЕФ в Україні, й Чернігівська міська екологічна організація «Зелений світ» (особливий респект у цьому питанні і послідовності його «пробивання» на теренах області її керівникові, завідувачеві поліклінічного відділення Чернігівського обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення Іванові Осадціву), й управління освіти і науки та охорони здоров’я облдержадміністрації. Нарешті всі вони прийшли до одного висновку — необхідності об’єднання зусиль в одному документі, котрий би став дороговказом наступної роботи.

Крига скресла

Зовсім недавно голова Чернігівської обласної ради Анатолій Мельник звернувся до голови Чернігівської обласної державної адміністрації Володимира Хоменка з проханням розробити і внести на затвердження регіональну цільову програму запобігання захворювань, спричинених йодною недостатністю.

Про це повідомляється в листі Анатолія Мельника голові Чернігівської міської екологічної організації «Зелений Світ» Івану Осадціву, оскільки торік саме ця громадська організація запропонувала прийняття «йододефіцитної» програми.

Голова обласної ради в листі до голови облдержадміністрації, зокрема, пише, що проект запропонованої цільової програми пройшов експертизу в Інституті ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка й розглядався на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, яка підтримує внесення цільової програми запобігання захворювань, спричинених йодною недостатністю.

Також із клопотанням про прийняття програми йодопрофілактики звернулась до обласної ради представник ЮНІСЕФ в Україні Олена Труш.

Управління освіти та охорони здоров’я в Чернігівській області разом із громадською організацією «Зелений Світ» упродовж двох років проводило інформаційні та організаційні заходи щодо профілактики йододефіциту і вживання йодованої солі в їжу замість звичайної.

Свої експертні висновки на проект Програми вже надали управління економіки й управління освіти та науки ОДА. Нині проект Регіональної цільової програми запобігання виникненню захворювань, спричинених йодною недостатністю, знаходиться на опрацюванні в управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації. Опісля він буде переданий до обласної ради для затвердження на черговій сесії.

Що ж цьому передувало?

Якщо говорити документально, то в проекті програми сказано наступне.

За цей період управління освіти та науки облдержадміністрації запровадило в школах екологічні заняття «Школа сприяння здоров’ю з питань йодопрофілактики», а управління охорони здоров’я облдержадміністрації через центр інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя — санітарно-освітню роботу медпрацівників в лікувально-профілактичних закладах Чернігівщини за темою «Профілактика йододефіцитних захворювань», котрою безпосередньо опікується також обласний позаштатний ендокринолог управління охорони здоров’я Любов Черв’якова.

У жовтні 2009 року та вересні 2010 року працівники головного управління статистики у Чернігівській області провели обстеження щодо обізнаності населення про користь йодованої солі та видали відповідні матеріали. Було опитано щоразу по 366 різних домогосподарств.

Роботу проводили фахівці з інтерв’ювання, які є штатними працівниками головного управління статистики, у всіх (22) сільських районах області та в 5 містах (Чернігів, Ніжин, Прилуки, Новгород-Сіверський, Семенівка) і селищі Лосинівка. Як виявилося, незважаючи на значну інформованість населення про користь йодованої солі, готують з нею страви лише трохи більше половини опитаних — 53,3%. З числа тих, хто вживає йодовану сіль, тільки чверть (13,1% від загальної кількості опитаних) використовує її постійно, а близько половини — рідко.

У матеріалах вибіркового обстеження управління статистики також говориться: Чернігівщина належить до зони особливого ризику розвитку йододефіцитних захворювань. За даними управління охорони здоров’я, на Чернігівщині 2009 року на диспансерному обліку перебувало 56784 особи, в яких виявлено хвороби щитовидної залози.

Аби не лише чули дзвін. Або не чекали, поки той дзвін ударить...

Адже дефіцит йоду є важливою медико-соціальною проблемою в багатьох країнах світу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, патологічні стани, викликані дефіцитом йоду, займають третє місце у переліку найпоширеніших неінфекційних захворювань людини. Як вважають фахівці ВООЗ, третина населення Землі входить до так званої групи ризику. Більш, ніж для 1,5 мільярда людей існує підвищений дефіцит патологічних станів, 655 мільйонів осіб страждають ендемічним зобом, у 43 мільйонів — виражена розумова відсталість. В основі цієї невеселої статистики у всіх випадках — йододефіцит. І він безпосередньо пов’язаний із харчуванням населення.

Загалом-то, всі ми чули і про дефіцит йоду в організмі, і про проблеми, з ним пов’язані. Але якось за щоденними клопотами цим особливо не переймалися. Чи то в силу ментальності, чи то, даруйте, «здорового пофігізму». Зізнаюся, наша родина почала постійно вживати йодовану сіль опісля того, як автор цього матеріалу кілька разів побувала на семінарах та «круглих столах» у «Зеленому світі». От що значить просвіта населення.

Тож нині на Чернігівщині й дітлахи знають про користь вживання йодованої солі. У рамках програми подолання йододефіциту навчальні заклади проводять уроки, виставки, досліди: відповідні матеріали було направлено у 718 шкіл області. У конвертах, які вони отримали, — методичні рекомендації для вчителів із проведення екологічних уроків та конкурсу дитячого малюнка. А також — запитальники, де мали даватися відповіді, скільки учнів дізналося про користь йодованої солі, скільки — споживають її регулярно.

Вчителі одержали й наочні матеріали — плакати, воблери, наклейки, листівки. За допомогою тест-систем діти навіть проводили досліди — перевіряли йодовану сіль. Відбувся також і конкурс робіт з цієї тематики. Скажімо, конкурс малюнків мав назву «Йодована сіль — здоров’я всім». Дитячі «картини» були просто приголомшливі. На кількох — йодована сіль посідає перше місце на п’єдесталі пошани. Звичайна сіль та «екстра» опинилися нижче. Інший школяр показав йодовану сіль у руках лікаря Айболитя. Ще на одному малюнку — супергерой всередині пачки з йодованою сіллю. Він готовий прийти на допомогу. Або такий сюжет: мама місить тісто і використовує йодовану сіль.

Відтак 78 подарунків для школярів передали представники організації «Зелений світ» керівникам районних управлінь освіти. Призи отримали кращі художники-переможці.

У пакетах було все, що потрібно для подальшої творчості і навчання у школі. Цікаві українські книги із серії «Ілюстрована енциклопедія школяра», альбоми та фарби, щоденники і кольоровий папір, олівці та багато чого іншого. Кошти на подарунки надало київське представництво дитячого фонду ЮНІСЕФ, що переймається здоров’ям дітей у всьому світі і, зокрема, подоланням йододефіциту в Україні.

Здоров’я чи… свобода вибору

Момент змагання аргументів відбувся в Чернігові під час «круглого столу» «Передумови для ухвалення Регіональної цільової програми запобігання виникненню захворювань, спричинених йодною недостатністю на 2011-2015 роки».

Саме там говорилося: хоча лікарі не сумніваються в наявності йодної недостатності в нашій області, що доводять проведені ґрунтовні дослідження, однак наштовхуються на демократичну тезу рівного доступу до йодованої та нейодованої солі в магазинах.

Лікар Іван Осадців відзначив, що офіційні дані статистики говорять про поінформованість більше 90 відсотків жителів Чернігова в необхідності вживати йодовану сіль:

— Обираючи форму лікування, беру до уваги об’єктивні дані. Вважаю, що й торгівля має дотримуватися пропорції на пачку нейодованої солі постачати 9 — йодованої.

Лікар додав, що є дослідження Інституту ендокринології імені В. П. Комісаренка та світовий досвід профілактики йодної недостатності, що дає ключ до вирішення проблем з відсталим розумовим розвитком та певними захворюваннями.

Тим більше, навчаючись в аспірантурі вищеназваного закладу, син Івана Васильовича, лікар-ендокринолог Олег Осадців досліджував дану проблему не теоретично, а практично. І дані цих досліджень з усіх районів області перевірялися в Інституті.

Обласний позаштатний ендокринолог управління охорони здоров’я Любов Черв’якова зробила висновок, що запровадження програми для запобігання захворювань, спричинених йодною недостатністю, давно на часі:

— Дуже потрібна справа ця програма. Бо Чернігівщина займає одне з перших місць в Україні з захворювань щитовидної залози. А значна кількість патології обумовлена якраз дефіцитом йоду. Якщо програму буде прийнято, то це сприятиме тому, що кількість хворих буде меншою і здоров’я населення покращиться.

А ректор Чернігівського обласного інституту підвищення педагогічної освіти ім. К. Д. Ушинського, депутат обласної ради Володимир Тандура розповів, що коли він працював заступником голови обласної адміністрації з гуманітарних питань, то вперше зіткнувся з цією проблемою:

— Ми тоді зрозуміли, що нестача йоду в організмі дитини спричиняє зміни швидкими темпами. Дитина може захворіти в ранньому віці. Отож і програма на часі, і просвітницькі заходи треба продовжувати.

Учасники «круглого столу» дійшли висновку, що на Чернігівщині відтак склалися передумови для ухвалення програми. Тож звернулися до обласної влади з проханням винести її на сесію обласної ради та ухвалити.

Не ми перші...

Та й, мабуть, не останні... Хоча сьогодні вже понад 130 країн світу використовують йодовану сіль як засіб профілактики йододефіциту — це дані з уст координатора проекту «Подолання йододефіциту в Україні», офіцера ООН Олени Труш. У Польщі та Румунії на прилавках не знайдеш звичайної солі — тільки йодовану. У Болгарії після аварії на ЧАЕС йодують усю сіль для промисловості та населення. В Естонії йодують хлібопродукти. Навіть наші сусіди нас випередили. У Білорусі понад 70% продажів солі споживачам та 100% для виробництва харчової продукції припадає на йодовану. А як же Україна? Богу дякувати, скорочує відставання.

Передостання крапка

Отже, нині програма на розгляді в управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації. Начальник Галина Василькова в інтерв’ю авторові підкреслила, що йодована сіль, на яку в програмі покладаються великі надії, безперечно, допомагає уникнути розумової відсталості з дитинства. Але це не лікувальний засіб, а профілактичний. І є низка захворювань, при яких препарати йоду вживати не можна, що потрібно враховувати.

Проект програми, на думку Галини Михайлівни, потребує доопрацювання. Бо є моменти, не узгоджені з чинним законодавством України. Наприклад, чому у всіх дитсадках має бути тільки йодована сіль? Раптом ми не знаємо про захворювання дітей? Тому варто подумати про альтернативу, тобто, про звичайну сіль також. І не можна змусити всіх готувати їжу тільки з йодованою сіллю. Це навіть порушення прав людини.

— Загалом, — сказала Галина Василькова, — ми приведемо все до норми. Управління програму підтримує, але зі своїми зауваженнями. Після удосконалення віддамо її на розгляд сесії обласної ради.

Також начальник управління охорони здоров’я наголосила, що медики області серйозно займаються профілактичними заходами з подолання йододефіциту, проводили свого часу дослідження з йодурії в декількох районах області. Ситуація не катастрофічна. Є населені пункти «спокійніші», є — з середнім ступенем йододефіциту. Загалом, пропаганда вживання йодованої солі налагоджена. Особлива робота проводиться з вагітними жінками.

Отож чекатимемо відтак на прийняття програми і продовження роботи. До речі, програма ця не дороговартісна. До 2016 року на неї потрібно 54075 гривень.
А користь — на мільйони.

Для інформації. На Чернігівщині діє безкоштовний телефон довіри — 0800-500-930. Кожен житель області може зателефонувати й дізнатися від фахівців-лікарів про те, як впливає йододефіцит на здоров’я людини і що треба робити, аби йодного дефіциту не було.

Людмила ПАРХОМЕНКО, Деснянська правда, 26 листопада 2011 р.

Фото "Високого Валу"