Чергова програма «для галочки», або як на пенсіонерів хочуть «повісити» ремонт аварійних будинків

За чинним в Україні Житловим кодексом за забезпечення належного технічного стану, капітальний і поточний ремонт житлового фонду відповідає виконком міської ради.

Тому бажання влади перекласти всю повноту відповідальності на ОСББ - цілком зрозуміло. На найближчу сесію міськради УЖКГ виносить програму, за якою 80% від вартості ремонтів повинні будуть заплатити пенсіонери.

Про цю програму svoboda.fm вже повідомляла. Тепер погляд на ситуацію з точки зору експертів у сфері ЖКГ.

Ще одна Програма для «галочки»

Зовсім недавно обурення жителів Чернігова викликало рішення сесії міськради, згідно з яким за ремонт будівель, які перебувають на балансі ОСББ з міського бюджету, виділяли 80% від вартості капітального ремонту. Причому, будівлям, на які пішли гроші, не було і 10 років!

На найближчу сесію управління ЖКГ виносить «Програму сприяння збереженню і покращенню технічного стану житлового фонду міста та його безпечної експлуатації на 2017-2019 роки».

Як можна зрозуміти з тексту документа, дана Програма спрямована на приведення в порядок будівель, що знаходяться на балансі комунальних підприємств Чернігова. Але, примітно те, що на відміну від програми по ОСББ, ці будинки влада планує ремонтувати за рахунок населення.

Пропонованої Програмою передбачається виділення коштів з міського бюджету на проведення капітального ремонту житлового фонду лише в розмірі 20% від вартості капітального ремонту будівлі. При цьому 80% вартості ремонту зобов'язані будуть заплатити жителі міста.

У разі прийняття Програми на сесії, депутати міської ради, фактично приречуть будівлі міста на руйнування. І те, що зовсім недавно відбулося на вулиці Попудренка, буде повторюватися знову і знову. Фактично, даний документ створений для «галочки» в звіті - у чиновників буде привід розповісти про те, куди вони витратили гроші платників податків.

Хто відповідає за багатоквартирні будинки в місті

На сьогоднішній день близько 1750 багатоквартирних будинків Чернігова стоїть на балансі комунальних підприємств Чернігівської міської ради. Оскільки Житловий кодекс ніхто не відміняв, бажання міської влади спихнути ці 1750 будівель на плечі мешканців цілком зрозуміло. Хоча, в ст.15 Житлового кодексу чорним по білому написано, що саме виконком міської ради керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, який перебуває у віданні цієї ради.

З 1990 року так і залишилися невиконаними норми Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України« Про приватизацію державного житлового фонду »по обстеженню таких будинків і здійсненню їх капітального ремонту . Міська влада нав'язує людям думку про те, що за стан будинків відповідають виключно їх мешканці. Але в Житловому кодексі прописаний не тільки контроль виконкомів над проведенням ремонтів і утриманням житла, а й організація самих ремонтів.

До того ж, цілком доречним буде питання про необхідність місцевого самоврядування, яке, по суті, ні за що не відповідає і зіштовхує з себе головні питання ЖКГ - утримання житлового фонду міста, при цьому виділяючи сотні мільйонів гривень платників податків на реконструкцію зелених зон, фонтани і т.п.

В якому стані знаходяться багатоквартирні будинки Чернігова

За заявою керівництва УЖКГ Чернігівської міської ради, з 1750 будівель, що знаходяться на балансі комунальних підприємств міської ради, термін експлуатації 1300 будівель перевищує встановлені законодавством нормативи. Їх матеріально-технічна база вкрай зношена, обладнання застаріле і енергоємне. Із вказаної кількості термін експлуатації 1200 багатоквартирних будинків перевищує 40 років, і близько 100 будинків, термін експлуатації яких перевищує 100 років!

За останні роки міська влада не тільки забула про капремонти будинків, а й своїм рішенням у 2012 році виключила з тарифів поточні ремонти. Таким чином, чиновники міськради прирекли житловий фонд міста на повне руйнування, поклавши гроші на поточні ремонти, накопичені за роки експлуатації будівель, в свою кишеню.

Навіть після введення влітку 2016 року в тарифи поточних ремонтів, комунальні підприємства міської ради не почали латати прогнилі труби і ремонтувати руйнуються конструкції будівель. На сьогоднішній день в напівзатопленому стані знаходяться підвали десятків будинків Чернігова.

У той же час обіцяних міським головою Владиславом Атрошенко звітів про використання отриманих від мешканців коштів, комунальні ЖЕКи так і не пропонують! Складені ними акти про підготовку житлового фонду до зими, по суті, у багатьох випадках виявилися «липою».

 

Ось так виглядав в грудні 2016 року будинок №104 по проспекту Перемоги.

 

 

У яку суму обійдуться капремонти будинків

Як стверджують експерти, в будинках, яким виповнилося 40-50 років, зазвичай повністю зруйнована каналізація, зношені інженерні мережі, в незадовільному стані покрівлю та сходові клітини. Але, найбільше, як ми сказали вище, будівлі страждають від зношеності інженерних мереж, що, за попередньою думку експертів, стало причиною обвалення під'їзду на вул. Попудренка.

Стільки коштував ремонт у 2011 році, за старого курсу долара і "мінімалки"

Тому, якщо будинок побудований в 1960-1990 роках, він потребує капітального ремонту. А це -дуже дороге задоволення. Наприклад, заміна труб холодної води - 100-200 грн / м. п., опалення і гарячої води - 100-350 грн / м. п. Заміна квадратного метра шатрової покрівлі - 300-500 грн. А ще фундаменти, стіни. Найбільша проблема Чернігова - панельні будинки, більшість з яких вже давно вимагає капремонту.

Скільки зможуть дати мешканці

Як було сказано вище, Програма УЖКГ передбачає фінансування капітальних ремонтів в співвідношенні 80% - населення і 20% - міський бюджет. Причому, 30% від своєї частини «внеску» мешканці повинні будуть сплатити відразу, а решту - рівними частинами протягом року. Мало того, за затримку платежів на мешканців ще й пеню покладають! Але, давайте порахуємо, скільки зможуть оплатити мешканці багатоповерхівок.

На сьогоднішній день оплата трикімнатної «хрущовки» обходиться в 110-150 грн / міс. Тобто ще 150 грн щомісяця - це, мабуть, реальна максимально можлива сума з однієї квартири. Таким чином, якщо кожна з 100 квартир середньостатистичної п'ятиповерхівки заплатить за рік 1800 грн. (80%), то бюджет додасть ще 450 грн (20%). Разом, на п'ятиповерхівку з дахом S = 1500 кв. м. буде виділено 225 тис. грн. З огляду на, що для капремонту даху потрібен проект, а роботи, які замовляються міською владою навряд чи обійдуться без «відкатів», зібраних з людей грошей не вистачить навіть на капремонт даху! А ще ж треба утеплити стіни, замінити інженерні мережі та комунікації, вікна, двері, вентиляцію і т.п.

З огляду на той факт, що понад 60% жителів Чернігова отримують субсидію, а оплата грошей за договором з міською радою не підлягає компенсації, навряд більшість городян зможе заплатити навіть 1800 грн.!

Таким чином, можна зробити висновок, що ремонт будинків по Програмі УЖКГ 80% - народ, а 20% - міська влада - це утопія, яка виноситься на обговорення тільки для того, щоб виконком міськради не звинуватили в самоусунення від керівництва і безконтрольності.

Чи заплатить місто 20%?

Сьогодні в ЗМІ піднімається питання про те, що міський голова Владислав Атрошенко та 20% внеску вважає завищеною сумою. У той же час слід не забувати, що «бюджетні гроші» - це кошти, сплачені до бюджету у вигляді податків і зборів громадянами, підприємствами, підприємцями. А на що будуть спрямовані ці кошти, визначають в державному і місцевих бюджетах на наступний рік, які стверджують, відповідно, Верховна Рада і місцеві ради.

З місцевих бюджетів усіх рівнів, згідно п.п. 5 і 13 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, можуть здійснюватися витрати, зокрема, на:

• місцеві програми житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

• заходи у сфері житлово-комунального господарства з будівництва та реконструкції водопровідних та каналізаційних очисних споруд, доочистки питної води;

• модернізацію систем теплопостачання;

• заміну природного газу альтернативними видами палива;

• модернізацію і ремонт ліфтового господарства;

• реконструкцію і ремонт житлових будинків (логічно, що такі будинки (або їх частину) повинні знаходитися у власності територіальної громади або належати соціально незахищеним категоріям громадян);

• оснащення житлового фонду будинковими засобами обліку енергоносіїв і споживання води;

• програми капітального ремонту, реконструкції, будівництва мереж зовнішнього освітлення вулиць, капітального ремонту гуртожитків, що передаються у власність територіальних громад;

• виробництво енергозберігаючих технологій.

Як саме витрачати кошти місцевого бюджету, визначають відповідні місцеві ради, приймаючи рішення про місцевий бюджет.

Навіть за часів містоуправління Олександра Соколова, з яким сьогодні порівнюють діяльність Владислава Атрошенка, в місті діяло і фінансувалося кілька програм, спрямованих на підтримку житлового фонду міста. Зі зміною влади практично всі ці програми успішно поховали.

Додамо, що програми співфінансування ремонту житла прийняті в багатьох містах України. Але, там співвідношення участі в капіталі - дещо інше: міські ради беруть на себе більшу частину фінансування ремонтів.

Що далі?

Громадяни, які отримали квартири в 60-90 роках ХХ століття, сьогодні мають вік в 60-90 років. Вони отримують мізерні пенсії, яких не вистачає навіть на їжу, ліки і комунальні послуги, тарифи на які значно зросли. Далеко не всі жителі Чернігова мають фінансову можливість оплатити навіть поточні «косметичні» ремонти, не кажучи вже про капітальні.

З одного боку, згідно з чинним законодавством міська влада не може змусити мешканців багатоповерхівок укласти договори на ремонти згідно Програми, у разі її прийняття.

З іншого, як зараз заявляють деякі експерти: чим гірше - тим краще.

Нездатність фінансувати капітальні ремонти більшістю жителів згодом призведе до прискореного руйнування самих будинків.

Спочатку в цих будинках знеціняться квартири, потім з квартир почнуть виїжджати більш заможні жителі, а менш забезпечені залишаться в заручниках, і, наостанок, ці будинки просто залишаться порожні і занедбані.

Слід зазначити, що ситуація з житловим фондом в Чернігові не є чимось винятковим.

«У багатьох регіонах експлуатується житло, вік якого становить понад півстоліття. За матеріалами досліджень аналітичного центру асоціації міст України сьогодні в державі налічується 25,5 тис. Будинків, побудованих за проектами перших масових серій великопанельних, блочних і цегляних будинків, загальною площею 72 млн. Кв. м, тобто, що вимагають відновлення шляхом реконструкції та модернізації. Взагалі велика частина житлового фонду України знаходиться в незадовільному технічному стані через недостатнє фінансування заходів щодо його змісту; зберігається тенденція передчасного старіння житлового фонду », - зазначено в Пояснювальній записці до проекту Закону України« Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування капітальних ремонтів багатоквартирних будинків », який з жовтня 2015 року припадає пилом у Верховній Раді.

В кінцевому підсумку, щоб не допустити критичної ситуації, і міській владі, і депутатам Верховної ради доведеться приймати рішення щодо фінансування житлового фонду. Тільки питання: що залишиться від житлового фонду Чернігова на той час?

 

Gorod.cn.ua