Про переворот 1917 року – добре або ніяк. ФОТОрепортаж, ВІДЕО
Чернігівські комуністи 7 листопада традиційно вийшли на демонстрацію до річниці жовтневого перевороту, скоєного у Петрограді в 1917 році. Ще б пак – традиція ж міцна, майже сторічна.
Демонстрація, що розпочалася неподалік будівлі РВК «Деснянська правда», плавно перейшла у мітинг на Красній площі.
– Ого! А це хто? Що вони хочуть? – чути молодий голос у тролейбусі маршруту №7.
– Та це ж сьогодні 7 листопада, – підказує інший голос.
– Залишилися найбільш стійкі… – прокоментував голос третій.
Ведучий святкових заходів – генерал-майор у відставці Михайло Петрущенков, депутат Чернігівської міської ради і Перший секретар міської організації Комуністичної партії України.
Не буду стомлювати читача описом полум’яних промов і традиційних вимог у виконанні ораторів-комуністів.
Проте деякі «фокуси» варті уваги.
Один з ораторів заявив, що комуністи за пару десятиліть після революції 1917 року підняли країну з руїни і розбудували потужну економіку. Не торкаючись «ціни питання», з ним можна погодитися.
Але чому не сказано, хто знищив потужну велетенську економіку царської Російської імперії? Хто ж це був, товариші комуністи? Цар Микола ІІ чи, можливо, голова Ради міністрів Петро Столипін?
У заключній промові сам вождь чернігівських комуністів Михайло Петрущенков зажадав «отказа от проамериканского курса президента, направленного на вступление в Европейский союз, являющего источник войн и уничтожения мирного населения Югославии, Ирака, Ливии и других стран».
Наведені приклади дійсно «потужні» і показові. Ось для мене безперечно, що ті війни проведені з метою забезпечення «свободи» – американської свободи видобутку нафти та інших ресурсів.
Але ж, товаришу Петрущенков, чому б вам не розповісти: хто, які сили винищували мирне населення Російської імперії після «Великой октябрьской революции» 1917 року? Хто і під які відсотки віддавав безмежні ресурси шостої частини суходолу в концесії західним компаніям?
Ось так і говорять комуністи про ті далекі події 94-річної давнини: або добре, або ніяк. Наче про мерця. Водночас палко вигукуючи щось на зразок «дело октября живет» та цитуючи рядки Юрія Каменецького: «Есть у революции начало – нет у революции конца».
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 10801 |
Посилання до теми:
14.10.2011 Перманентные революционеры
10.11.2011 Наш «Наполеон» пішов у наступ на МВФ. ФОТОрепортаж, ВІДЕО
30.03.2010 Відібрати Героя у Бандери і Шухевича в Чернігові не вийшло. ФОТО
30.04.2009 Комсомол і червоний прапор – головні питання для чернігівських депутатів. ФОТО
3.03.2009 Буйних «лівих» не впустили на виставку про УПА в Чернігові. ФОТО, ВІДЕОрепортаж
4.04.2009 Леніну відірвали… сідниці
28.10.2009 Ленін помер від сифілісу, з'ясували науковці
21.01.2010 Пам’ятники вбивці. ФОТО
Фотоновини
Коментарі (7)
Правдоруб("Глибокий рів") | 2011-11-14 06:58
То, може, хтось хоть тортом гепне?
Vlad25 | 2011-11-12 19:02
Чемериський Павло | 2011-11-12 07:57
Автор | 2011-11-10 21:16
Автор у Вікіпедії міг би не лише дізнатися, а й понаписувати :)))
Автор | 2011-11-10 21:15
Vlad25 | 2011-11-10 21:00
Микола, дуже дякую за коментар.
Микола | 2011-11-10 18:35
Відповідь на запитання автора: "… хто знищив потужну велетенську економіку царської Російської імперії? Хто ж це був, товариші комуністи? Цар Микола ІІ чи, можливо, голова Ради міністрів Петро Столипін?", щоб нас не запідозрили у прорадянській пропаганді, знайдемо у відомого антирадянського авторитета Збігнева Бжезинського, який (мовою перекладу): в книге «Большой провал. Рождение и смерть коммунизма в ХХ веке» пишет: «При Сталине Советский Союз действительно стал великой индустриальной державой. ….. С 1928-го по 1940 годы годовое производство электроэнергии выросло с 5 миллиардов киловатт до 48,3 миллиарда, производство стали — с 4,3 миллиона тонн до 18,3 миллиона; производство станков... с 2 тысяч до 58400 в год; автомобилей стали выпускать не 8 тысяч в год, а 145 тысяч. В канун войны промышленность составляла 84,7 процента всей советской экономики. Даже если эти цифры и преувеличены официальной статистикой, то факт, что советская экономика добилась больших успехов, отрицать не приходится»...
Про вірогідні наслідки правління Миколи ІІ і столипінських реформ знайдемо знов таки ж у Вікіпедії (мовою оригіналу): "Николай Ерофеев, доктор исторических наук, разбирая вопрос о уровне жизни населения в Российской Империи в начале XX века делает вывод, что утверждение о том, что царская Россия развивалась очень успешно и что если бы не было Первой мировой войны и Октябрьской революции, она могла бы догнать развитые западные страны, ошибочно и спекулятивно. В Российской империи уровень жизни населения повышался, но не сближался с развитыми странами, а напротив отставал. По его мнению, если бы сохранились существующие тогда социальные отношения, системы государственного управления, а также темпы модернизации, то реальнее была бы не перспектива занять достойное место в ряду развитых стран, а напротив оттеснение на обочину цивилизации или даже потеря национальной независимости".
Отож автору, перш ніж робити висновки для широкого загалу, треба самому вивчити тему. Як зауважував Михайло Жванецький (знов за мовою оригіналу): "Тщательней, ребята…".