Ялівщина. Чого хоче громада і що пропонує влада…

Як вже повідомляв «Високий Вал», 23 жовтня 2009 року в Чернігові відбулося засідання «круглого столу» щодо проблем урочища Ялівщина. Під час заходу було прийнято низку рішень, рекомендацій і пропозицій до владних структур.

Минуло півтора місяці – цілком достатній час, щоб отримати бодай якусь відповідь на рішення «круглого столу». Але жодної реакції немає й досі.

Прийняті рішення і висунуті пропозиції мали на меті збереження цього куточка живої природи в межах міста та надання Ялівщині статусу регіонального ландшафтного парку (РЛП).

Між тим, час не чекає.

Не можуть чекати й члени погоджувально-експертної комісії (ПЕК), активісти руху за збереження краси і цінності Ялівщини для майбутніх поколінь. Вони вкотре висловлюють думки і наводять аргументи, які поділяє прогресивна громада Чернігова.

За існування Ялівщини у форматі РЛП висловились свого часу 14 організацій та установ, 5 тисяч жителів міста, 18 громадських організацій, 25 провідних науковців України. Існує навіть рішення Чернігівської обласної ради від 11.06.08 «Про резервування території лісопарку Ялівщина площею 110 га для організації об’єкта природно-заповідного фонду».

Однак, незважаючи ні на що, «слуги народу» міського масштабу намагаються маніпулювати думкою громадян міста. Нехтуючи народною ініціативою, вони намагаються перетворити Ялівщину на т. зв. «ландшафтний рекреаційний парк відпочинку», тобто, надати йому статус міського парку.

Схеми окозамилювання

«Важливою» мотивацією такої кардинальної зміни щодо подальшої долі унікального історичного та екологічного об’єкта – урочища Ялівщина – стала довідка, надана управлінням ЖКГ м. Чернігова, яка стверджує, що «площа зелених насаджень загального користування в межах міської забудови (парки, сквери, бульвари) становить 81,75 га (2,6 кв. м на 1 жителя) при нормативній потребі для нормативної чисельності населення 464 га (16 кв. м на 1 жителя)».

Отже, за розрахунками «комунального» начальства, виходить, що зелених насаджень у Чернігові не вистачає.

Надана управлінням ЖКГ довідка викликає великі сумніви, оскільки у «Схемі перспективного розвитку туризму в м. Чернігові», затвердженій рішенням міської ради 12.04.2005 р., зазначено протилежне: «Забезпечення населення зеленими насадженнями загального користування становить 21,4 кв. м на 1 жителя, що в 1,3 рази перевищує нормативний показник (16 кв. м на 1 жителя).

За підступною логікою таких паперотворців, пропонований статус Ялівщини дозволяє її забудовувати, а потім «збільшувати» площі зелених насаджень для «загального користування». Таким чином, пропонований проект міського парку є паперовою фікцією, а не реальним вирішенням питання.

Зазначена управлінням архітектури і містобудування категорія міського парку дає можливість владі Чернігова на свій розсуд забудовувати від 10 до 35% (від 25 до 87,5 га) території лісопарку.

Відповідно до чинного законодавства, приватизація землі, що знаходиться під будь-якою забудовою, є справою часу. Таким чином, безболісно для міської влади вирішується проблема поновлення припиненої на деякий час незаконної приватизації заповідної території.

Вона, фактично, вже поділена, неначе святковий торт, що очікує «останньої подорожі» на бенкетний стіл…

Постановили і прийняли. А потім передумали

І це при тому, що Генеральний план перспективного розвитку Чернігова та «Схема перспективного розвитку туризму в м. Чернігові», затверджені Чернігівською міськрадою у 2003 і 2005 роках, визначають інші межі, площу та режим використання територій Ялівщини, що підлягають охороні:

1. «Територія Ялівщини та р. Стрижень є …структурними елементами екологічного каркасу… Вони забезпечують територіальну єдність природних ландшафтів з притаманними живій природі просторовими процесами біологічного обміну, який обумовлює природорепродуктивну функцію урбанізованих територій».

2. «Туристична зона «Ялівщина»… формується у північній частині міста на р. Стрижень і включає територію державного лісового заказника місцевого значення Ялівщина. У 1950-ті роки тут діяв ботанічний сад, на цій території знаходяться пам’ятки археології: городище з посадом «Ялівщина», поселення «Ялівщина-1», «Стрижень-1» та «Олександрівка-1», які датуються від ІІ тис. до н.е. до XV-XVII ст. н.е.».

3. «Режим використання охоронних зон у своїй основі є консерваційним. Тут допустимі лише мінімальні перетворення, які не порушуватимуть їх основного характеру. Реконструкція на території охоронних зон має здійснюватися з урахуванням вимог збереження історичного середовища заповідника й окремих пам’яток культури, забезпечення найкращих умов їх функціонування і огляду».

4. «Вказані фактори визначили переважні види туризму, які можна розвивати в даній зоні: екологічний (зелений), культурно-пізнавальний, науковий, рекреаційний, релаксаційний».

5. «Використання цієї території повинно відбуватися з додержанням чинного природоохоронного законодавства. Одним з можливих заходів щодо збереження унікальних насаджень є відродження на базі заказника ботанічного саду, що дасть можливість збагатити колекцію рослин та створити базу для проведення наукових досліджень. Крім того, ботанічний сад може стати привабливим об’єктом для відвідування екскурсантами».

6. «На основі унікальних археологічних пам’яток, які розташовані на даній території, пропонується створення музейно-туристичного комплексу».

7. «На територію туристичної зони бажано не допускати в’їзд автомобілів. Для їх тимчасового зберігання необхідно організувати відкриті стоянки на прилеглих вулицях».

Та міська влада наче забула про власні ж попередні плани і проекти.

Натомість планується перетворити Ялівщину на міський розважальний парк, в якому можуть одночасно перебувати 15 тисяч (!) відвідувачів. Додайте сюди заплановане будівництво 8 автостоянок на 900 автомобілів, наскрізної автодороги через Ялівщину завширшки 9 метрів і т. ін.

Громада не мовчатиме!

Зважаючи на сумну констатацію повного ігнорування інтересів і вимог громадян, науковців і громадських організацій, існує нагальна необхідність у нових підходах і методах взаємодії. А саме – відпрацювання та введення державного й громадянського управління заповідними та природоохоронними територіями через запровадження державно-громадського управління РЛП «Ялівщина» як експериментального майданчика.

На передостанній сесії Чернігівської міськради (29 жовтня) меру міста Олександру Соколову та 29 депутатам було вручено відкритий лист-звернення учасників 2-го «круглого столу» по проблемах Ялівщини.

Минуло більше місяця, відповіді немає.

Знаючи апетити та наміри «хазяїв міста», це вже не дивує. Але «хазяї» приходять і йдуть, а народ залишається. То може, буде кращим дослухатися до голосу громади і врешті-решт почати його поважати, а не ігнорувати?..