Чернігівська міліція: Нас не тільки критикують!

До критики дій правоохоронних органів більшість громадян вже звикли, бо звичайно ж людей турбують ті питання, які міліція з тих чи інших причин розв'язати не може. Люди скаржаться то в газету, то звертаються до вищого керівництва із письмовими заявами.

Листи подібного типу по мірі надходження лягають на стіл начальника обласного УМВС.

Допомога громадянам з боку його підлеглих - це щоденний обов'язок, то ж і з подякою звертаються не часто, тим більше, що вирішивши свою проблему, людина просто про неї забуває та поринає у звичні буденні турботи.

Але надходять керівництву листи і зовсім протилежного змісту, де люди, не поскупившись на час, все ж таки висловлюють повагу та вдячність правоохоронцям за своєчасну допомогу, розуміння та доброзичливе ставлення. Саме такий лист надійшов до канцелярії УМВС України в Чернігівській області наприкінці травня цього року.

Літня жінка, на дев'ятому десятку, не пожаліла зусиль, щоб подякувати дільничному інспектору міліції, який повернув їй найдорожче, що здобула вона в цьому житті – ордени та медалі, отримані на передовій Великої Вітчизняної Війни, і втрачені прямо перед святкуванням Дня Перемоги.

За доброю традицією родичі, знайомі та міська влада напередодні 9 Травня вітають всіх ветеранів, вшановуючи їх надлюдські зусилля для здобуття миру. Серед тих, хто збирався в ті дні на святкові зустрічі була і Надія Анатоліївна.

У переддень привітань у мерії, вона вирішила оглянути своє вбрання, в якому декілька останніх років зустрічала найголовніше свято травня. Однак, розкривши вранці шафу, жінка зупинилася перед його дверима із виразом жаху та образи на обличчі. Ні жакету, ні заслужених власною кров'ю орденів та медалей не було.

Сумно було зустрічати свято без нагород, але губитися у складних життєвих обставинах Надія Анатоліївна не звикла. Через декілька годин її письмова заява вже розглядалася старшим дільничним інспектором дільничного пункту міліції №7 Деснянського району міста Чернігова - Андрієм Дубиною.

Як відомо, час у пошуках вкраденого майна відіграє чималу роль - чим скоріше знайдеться злочинець, тим більше шансів повернути вкрадене. Доступ до квартири пенсіонерки останнім часом мали тільки лічені особи, вони та ще й неблагополучні сусіди по поверху і склали коло підозрюваних. А тут ще й у черговий раз із дому зник син заявниці, який ніде не працював, перебивався тимчасовим заробітком та мав властивість йти з дому на деякий час, коли „оковита" брала його у свій полон.

„Чи це звичайне чергове зникнення, чи все ж таки саме син проміняв нагороди на горілку?", - ці та декілька інших ключових питань поставив перед собою Андрій. Він працював на цій дільниці вже два роки і добре орієнтувався у місцевому навколо кримінальному загалі. Почалися опитування сусідів, знайомих, торговців на ринках міста, які могли б стати потенційними покупцями нагород. З іншого боку збиралася інформація про тих, в кого грошей як то кажуть з роду віку не було, а тут раптово з'явилися.

Перші свої плоди пошук дав вже через три доби. Один з продавців в рядах, де торгують деталями, інструментами та іншим подібним крамом повідомив, що придбав днями в чоловіка середніх років спочатку п'ять медалей за 90 гривень, а згодом, за ту ж суму - 2 ордени Великої Вітчизняної війни.

„Господар" незвичного товару пояснив, що нагороди не крав, а отримав у спадок. Опис цього „спадкоємця" надто вже нагадував опис сина Надії Анатоліївни і тепер на встановлення його місця знаходження були направлені основні зусилля.

На щастя, новий власник нагород не мав наміру перепродувати їх знову, бо був колекціонером. Наступного дня повний комплект безцінного для заявниці скарбу разом із її жакетом зайняв своє почесне місце у шафі квартири ветерана війни. Отже, 9 Травня наступного року, вже не буде мати для старенької такого сумного відтінку, як цьогорічне.

Сина також знайшли - він і не заперечував, що жага до горілки поборола цього разу повагу до матері. Як в подальшому встановив експерт, загальна ймовірна вартість семи подібних нагород становить всього біля півтисячі гривень. Звичайно, що на „чорному ринку" подібний товар коштував би в декілька разів дорожче, але висновок експерта, в подібних випадках - основа для дій правоохоронців, тому кримінальну справу не порушували.

Марина КОРДИК, помічник начальника
Чернігівського міського відділу
внутрішніх справ, капітан міліції