Чому не працює Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”?

Відповідь на це запитання шукали журналісти на засіданні прес-клубу реформ, в якому взяли участь виконавчий директор Української асоціації міжнародної амністії Антоніна Тарановська, директор підприємства “Навчально-методичний центр профспілок”, голова обласної організації Спілки жінок України Ірина Дорожкіна, представники міліції та Центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді.

Антоніна Тарановська розповіла про результати опитування, проведеного Всеукраїнською громадською організацією “Жіночий консорціум України” в рамках Програми “Громадські ініціативи у подоланні насильства в сім’ї: співпраця державних і неурядових організацій”. Програма здійснюється за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Як стало відомо на засіданні прес-клубу, в анкетуванні взяли участь 711 людей з різних регіонів України. Серед них були представники громадських організацій і установ соціальної сфери, правоохоронці, лікарі, освітяни, журналісти. Серед відповідей на запитання про те, з якими видами насильства в сім’ї вони найчастіше зустрічаються у своїй професійній діяльності, переважали відповіді про фізичне, економічне і психологічне насильство.

Найчастіше повідомлення про випадки насильства в сім’ї надходять від потерпілих та їхніх близьких родичів, сусідів, нерідко “сигнали” надходять від дільничних інспекторів, працівників соціальних служб. Не залишаються осторонь вихователі та вчителі, якщо це стосується дітей і підлітків. Щодо адреси подібних звернень, то найчастіше скаржаться в міліцію, кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, дільничним інспекторам і соціальним працівникам.

Якщо ж говорити про результативність “боротьби” з кривдниками, то позитивних результатів вдається досягти приблизно у чверті випадків. Приблизно стільки ж і невтішних результатів. Частина жертв насильства отримала лише юридичні консультації, декому було надано допомогу в написанні скарг чи заяв, тобто правовий супровід. Якщо ж справа доходить до суду, кривдники досить рідко бувають притягнені до адміністративної відповідальності, проте такі випадки є.

Серед головних проблем, чому виникають труднощі у подоланні проблеми насильства у сім’ї, респонденти називають недосконалість законодавства, а саме – відсутність механізму дії Закону “Про попередження насильства в сім’ї”, відсутність дієвої системи захисту потерпілої сторони та покарання кривдника, гендерні стереотипи тощо.