«ВИМАЛ» доніс депутату Лещенку ганебну ситуацію з приєднанням до електромереж

Народний депутат Сергій Лещенко під час візиту до Чернігова 1 грудня відвідав тамтешній найбільший у Європі крохмальний завод компанії «ВИМАЛ».

Тобто завод буде таким по завершенні будівництва і, що особливо наболіло, підключенні до електромереж.

Сергій Самоненко, директор виробничого підприємства «ВИМАЛ», окреслив основні проблеми такого виробництва в Україні:

• - дотації на вирощування картоплі у конкурентів у Європі;
• - контрабанда;
• - преференції «російським партнерам».

У цій ситуації унеможливлений розвиток української переробної галузі, а переробні заводи закриваються. Вихід із ситуації – створення Асоціації виробників і боротьба за вирішення питання власними зусиллями.

Що зробила Асоціація? Ліквідувала сірі схеми постачання крохмалю, в тому числі з використанням підробного коду. Асоціація захистила ринок від дешевого європейського дотаційного крохмалю.

Також засновник компанії Віктор Лазар розповів народному депутату про проблеми з приєднанням до електромереж і ті неприйнятні умови, які диктує монополіст зі співвласником Костянтином Григоришиним. Хоча насправді для приєднання потрібно лише дві трансформаторні підстанції по 1000 кВт і 2 кілометри кабельної лінії.

Крохмаль – речовина, яку додають чи не у кожний продукт. У деяких продуктах вона чи не єдина натуральна речовина.

«ВИМАЛ» – перше українське підприємство, яке у найбільших обсягах експортує до Європи картопляний крохмаль. Є й інші виробники, які експортують крохмаль кукурудзяний.

«ВИМАЛ» матиме виробничу потужність 7 тисяч тонн на рік. Мінімальний обсяг з України має бути 500 тисяч тонн, а експортувати потрібно саме продукт переробки – вважають на «ВИМАЛі».

На всі континенти, окрім Антарктиди, «ВИМАЛ» продавав, робив пробні поставки. Найбільш сприятливі умови торгівлі маємо з Китаєм (ввізне мито 17%, до деяких країн Європи перевищує 100%). В тому самому Китаї швидкість відкриття бізнесу – один місяць.

На «ВИМАЛі» оперують показником кількості крохмалю з гектара землі. Тому працюють із сортами з великим вмістом крохмалю.

Фермери отримують від підприємства за картоплю більше, аніж вона коштує у супермаркеті.

Історія підприємства тягнеться з 1993 року, коли у росіян купили «вкрадене» у голландців обладнання. Пізніше додалося шведське обладнання і зроблене власними зусиллями.