Не той урожай, що в полі, а той, що в… елеваторі

У ТОВ «Земля і воля», що в Бобровиці на Чернігівщині, споруджений господарським способом сучасний елеватор на 307 тисяч тонн зерна. Господарство орендує 32 тисячі гектарів землі.

Генеральний директор товариства – Герой України, кандидат економічних наук Леонід Яковишин.

Досвід запозичили у США… більш як 20 років тому

– На початку 90-х минулого століття в Україні серйозно займалось ефективним виробництвом зерна кукурудзи господарство двічі Героя Соціалістичної Праці Володимира Плютинського з Рівненщини, нині покійного, – розпочав з історії розповідь про елеваторний комплекс Леонід Яковишин. – В цього хлібороба я й одержав початкову науку виживання в ринкових умовах. Він зацікавив мене й американським досвідом. Тоді я й сказав у своєму колективі: «Кукурудза збагачує Америку, вона може збагатити й наше господарство. Але без елеваторно-сушильного комплексу не варто навіть починати вирощування кукурудзи в промислових масштабах».

Наступний урок ефективного землеробства був у провідного фахівця фірми «Піонер» зі США Мілютіна Недільковича. І не лише урок досвіду, а й налагодження зв’язків на співпрацю з іншими відомими в світі фірмами, в тому числі й з виробниками елеваторного обладнання та іншої сільськогосподарської техніки.

Втім, до широкої співпраці з американцями йшли поступово: запозичили технологію вирощування кукурудзи, налагодили з провідними фірмами спільне виробництво насіння кращих гібридів качанистої, що дає мільйонні прибутки. Але дві перші сушарки «Petkcus» і «Stell» закупили в німецьких виробників, виходячи з фінансових можливостей і масштабів виробництва. Перші чотири зерносховища силосного типу «ЛОРД» придбали в українських виробників. До фірм елеваторного обладнання з США звернулися в 2002 році, коли стали значно розширювати посівні площі, – закупили сушарку GSI-7000, через три роки – другу. Довелося брати кредити, які насилу повернули перед економічною кризою 2008 року. З тих пір все будівництво і подальший розвиток виробництва та соціальної сфери господарство здійснює тільки за власні кошти.

Зроблено своїми вмілими руками – надійно й дешевше

Фахівці ТОВ «Земля і воля» порахували, що будівництво елеваторного комплексу в розрахунку на тонну зерна коштує 60 доларів - в 2,5 рази дешевше, ніж в багатьох інших власників великих елеваторів. В чому секрет?

– Передусім у веденні будівництва господарським способом, - пояснив заступник генерального директора з механізації Микола Ковчежнюк. – Наш генеральний найбільше довіряє рукам і розуму підібраним ним особисто працівникам – дипломованим і «сертифікованим» на виконання будівельно-монтажних робіт. При закладанні фундаментів і монтажу сушарок та зерносховищ на п’ять тисяч тонн зерна кожне, звісно, наші бригади працюють під наглядом шеф-монтажників з фірм виробників обладнання. Роками перевірено, що господарський спосіб будівництва – найбільш надійний і значно дешевший, оскільки найняті спеціалізовані фірми трапляються не такі вже й спеціалізовані, до того ж і «накрутки» роблять на кошторисну вартість об’єкта до 40 відсотків – українські реалії. Господарський спосіб вигідний передусім тим виробничникам, які ведуть масштабне будівництво. Не менш важливий на користь господарського способу будівництва і той аргумент, що у вітчизняних банках кредити мало кому доступні, бо вони із захмарними відсотками, тож необхідно рахувати кожну зароблену копійку і розраховувати лише на неї.

У даному господарстві в 2016 році завершили монтаж п’ятої сушарки GSI і 55-го зерносховища марки «Behlu» з автоматизованим вентилюванням та підтриманням температурно-вологого режиму зберігання зерна.

Ще одне важливе зроблено своїми руками: фахівці побачили у США зерноочисну машину, подібну якої сконструювали вдома, вдосконаливши параметрами роботи. Вона перечищає зерно перед завантаженням його у сушарку, що підвищує якість сушіння і убезпечує агрегати від забивання сирими відходами. За сезон ця зерноочисна машина відбирає так званих «мертвих» відходів до трьох тисяч тонн, їх у спеціальному цеху переробляють на пілети для опалювальних котлів побутових приміщень.

Після спорудження четвертої і п’ятої сушарок, нових зерносховищ біля них та придбання протягом двох років додатково 14 комбайнів «Джон Дір», господарство тепер може розпочинати збирання кукурудзи при вологості зерна на стеблі 21-20 відсотків. У минулі ж роки приступали до обмолоту качанів й з 30-відсотковою вологістю, щоб не затягувати жнива у пізню осінь з дощами. Натомість спалювали велику кількість газу на сушінні сирого зерна. Цього року зменшать споживання дорогого газу більш як на мільйон кубів.

У 2014 році «Земля і воля» завершила будівництво господарським способом шестикілометрової залізничної гілки, яка з’єднала поза райцентром елеватор із залізничною станцією Бобровиця. На коліях обладнані чотири навантажувальні пункти і залізничні ваги. За добу на сертифікованому елеваторі можуть завантажити зерном до 40 вагонів. Угоди на поставку кукурудзи споживачам укладаються без посередників і валютні.

Власний сучасний елеватор – це один з головних складових комплексу в організації ефективного сільгоспвиробництва. Перший показник тієї ефективності – собівартість виробництва тонни зерна кукурудзи становить 48,2 долара, що вважається одним з кращих показників не лише в Україні, а і в світі. Одержані прибутки йдуть на подальший розвиток виробництва, підвищення зарплати працівникам (на 50 відсотків минулого і цього років) та оплати пайовикам за оренду землі, спорудження 15-20 квартир щороку, створення чотирьох медичних центрів для працівників і пайовиків з членами їхніх родин, ремонту доріг по району, допомогу шкільним і дошкільним закладам тощо. Образно кажучи, «соціальний движок» «Землі і волі» не зупиняється і на день. Йому й підпорядкована прибуткова економіка.