Біологи обговорили проблему наступу чужоземної флори

З понад 1300 видів рослин, що населяють Східне Полісся - Чернігівську, Гомельську і Брянську області, 425 є синантропними, тобто, занесеними сюди з інших земель і поширюваними внаслідок людської діяльності.

Останнім часом вони все активніше витісняють природні види, порушуючи тим самим екологічний баланс зазначених територій.

Цю проблему в Чернігові обговорювали біологи трьох слов’янських країн на Міжнародній науковій конференції "Фіторізноманіття прикордонних територій України, Росії та Білорусі в постчорнобильський період".

Захід, що зібрав понад 40 учасників, проходив у Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Вчені цього навчального закладу вже не один рік досліджують фіторізноманіття і дана проблема їм добре відома.

Як розповів доктор біологічних наук, професор кафедри екології та охорони природи ЧНПУ Олександр Лукаш, на Чернігівщині найбільшу активність виявляють північноамериканські, азійські і кавказькі види. Яскравий приклад - біла акація, яка сіється, де їй заманеться, знижуючи продуктивність лісу і знищуючи типовий для Полісся рослинний покрив.

До рослин-агресорів, за словами науковця, відносяться також відома своєю алергійністю амброзія та борщівник Мантегацца, сік якого дуже обпікає шкіру. Ця рослина свого часу була завезена як культурна, але проблеми зі збиранням її насіння змусили людей відмовитися від її посіву. Кинутий напризволяще, борщівник став поширюватися в придорожні смуги і навіть у ліси.

"До таких проблем призводить неправильне земле- і лісокористування, вирубки, хижацьке ставлення людей до всіх екосистем. Тільки-но де є порушення, знищення природного виду рослин, там відразу заселиться агресивний вид", - зазначив О. Лукаш.

 Зараз, за його словами, біологам трьох країн слід звернути увагу на так звані бореальні види рослин - ті, які в минулому були типовими для поліської зони. Адже глобальне потепління й інтенсивна діяльність людини змушують їх відступати на північ, звільняючи місце для південних, часто занесених видів.

Найкращим місцем збереження флори й рослинності на сьогодні залишаються природно-заповідні території. І тому їх площі неодмінно треба розширювати, резюмував науковець.