Мільйони та аукціони – депутати намагаються вирішити «земельне питання»

Заробити мільйони гривень для міського бюджету хочуть депутати, запровадивши у Чернігові земельні аукціони.

Саме про необхідність запровадження таких аукціонів обранці заговорили після тривалих баталій навколо земельних питань, які точилися на 49 сесії міськради.

Приводом стало те, що на розгляд обранців винесли сумнівний проект рішення, згідно з яким пропонувалося передати управлінню капітального будівництва понад 28 гектарів землі у мікрорайоні «Масани» для проектування та будівництва багатоквартирних житлових будинків.

Можливість виділення величезного шматка землі у розпорядження управління міської ради викликало неоднозначну реакцію у залі. Присутні почали говорити про те, що у Чернігові процвітає схема дерибану землі через комунальні підприємства та владні інституції.

«Це нонсенс! Виділяти землю тим комунальним підприємствам, які не мають змоги будувати! Ми передаємо землю комунальним підприємства, які потім перепродають її бізнесу» - так емоційно охарактеризував спроби просунути питання по 28 га представник «Правого сектора» Максим Конашевич.

Утім представник управління капітального будівництва переконував: у схемі немає нічого поганого. Мовляв, вони за свої кошти роблять проекти забудови і шукають інвесторів для забудови вільних ділянок. Якщо йдеться про вищезгадані 28 гектарів, вартість виготовлення проектної документації обраховується мільйонами гривень.

Сумніви обранців викликав той факт, хто стане кінцевим власником землі. Зокрема, депутат від УДАРу Костянтин Іванов зазначив: при виділенні ділянок таким шляхом бюджет у кінцевому рахунку отримає копійки від мільйонної вартості землі.

Йдеться і про податки, сплачені комунальним підприємством. Приміром, КП «Чернігівбудінвест», яке також отримує у розпорядження ласі гектари чернігівської землі, за минулий рік задекларувало лише 110 тисяч гривень прибутку.

На вчорашній нараді у міськраді його директор звітував: за рік на виділену їм землю залучили інвестицій майже на 5 мільйонів гривень. Однак бюджет від цього отримав лише 20 тисяч гривень податків, сплачених підприємством.

Головне завдання УКБ, намагався переконати депутатів заступник міського голови Віктор Бережний, – розробка проектів забудови та пошук інвесторів, чим вони, власне, і займатимуться у випадку виділення 28 гектарів землі.

«У нас вже роздано стільки землі, що на 15 років вперед можна будувати. Очевидно, ви просто хочете забити і роздати підкилимно наперед всю вільну землю» - лунало у залі.

«Це просто виділення землі втемну. Таку ділянку треба забудовувати як мінімум 20 років» - підтримував крикунів міський депутат Сергій Маслєнніков.

«Ви хочете завалити це питання?» - запитав депутатів мер Соколов.

Йому нагадали, що він неодноразово заявляв, мовляв, вільної землі для учасників АТО у Чернігові немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати провалили голосування по земельним питанням

Були і більш помірковані депутати. Приміром, обранець від «Батьківщини» Олег Русін пропонував проголосувати за виділення 28 гектарів управлінню капітального будівництва за умови подальшої передачі землі на конкурсних засадах. За словами Русина,у такому разі лише управління зможе розробити проект забудови.

«Звісно, у такому дивному залученні інвестора криються корупційні і підкилимні схеми дерибану чернігівської землі. Однак проект забудови робиться не один день і місяць. А над положенням про аукціони ще треба працювати» - переконував депутат.

Зрештою, голосування по виділенню 28 гектарів обранці провалили. Однак, на думку деяких депутатів, на черзі – розробка положення про аукціони, яке може принести міському бюджету мільйони гривень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 49 сесія міськради - трансляція

Серед опитаних Високим Валом обранців більшість виступають саме за такий варіант розвитку подій. Ось деякі із думок.

Олег Русін «Батьківщина»

«Ми («Батьківщина») вже давно підтримуємо ідею проведення земельних аукціонів. Кращого механізму визначити ціну конкретної ділянки землі просто немає. Ми можемо говорити про мільйонні прибутки від продажу землі. І у нас є для цього всі механізми. Раніше міська влада говорила, що ми не маємо права продавати землю з аукціону. Зараз у Земельному кодексі вже прописані умови його проведення. Я думаю, що треба буде створити спеціальну комісію із представників управлінь архітектури та земельних ресурсів, депутатів і громадських активістів, яка б і займалася проведенням торгів. Однак поки що комусь не хочеться проводити таку масштабну роботу, або хтось хоче залишити все як є»

Олег Мороз «Рідне місто»

«Я думаю, що на проведенні аукціонів можна заробити ще один бюджет міста, однак наша біда – Соколов. І без його волі цього не буде. Землю так само роздаватимуть втемну через комунальні підприємства. По 28 гектарам: чому не знайшли грошей для управління капітального будівництва та архітектури, щоб ті розробили детальний план його забудови, а вже потім віддавати землю в оренду за великі гроші і під конкретні цілі? А зараз землю просто віддають комунальному підприємству. Потім йому потрібні гроші на розробку проектів. Вони «знаходять» для цього інвестора, який за договором наймає незрозумілого архітектора і він за умовний мільйон гривень робить роботу, яка коштує тисяч 200. І інвестору взаєморозрахунком віддають цю землю»

Костянтин Іванов «УДАР»

«Я також вже не вперше говорю про необхідність проведення земельних аукціонів. Адже зараз, інвестор, укладаючи угоду із комунальним підприємством, бере на себе лише певні зобов’язання щодо благоустрою. Це відсоток від великої вартості проекту забудови, він обраховується в гривнях. Але за так званим інвестором зберігається право оплачувати цей відсоток не грошима, а певним переліком робіт із благоустрою. Тобто, місто від гектарів розданої землі не отримує нічого»

А як в Україні?

Проведення земельних аукціонів – поширене явище в українських містах. Зокрема, у Києві та Дніпропетровську спеціальні оголошення про проведення торгів розміщують на сіті-лайтах. Дохід від здачі в оренду та продажу комерційної нерухомості з аукціону там вимірюється у мільйонах гривень.

Показовий для тих, хто не хоче порівнювати Чернігів із мегаполісами, приклад Кам’янця-Подільського.

Там свого часу віддали землю в оренду під будівництво гіпермаркету за 6 із половиною мільйонів гривень і земельні аукціони там регулярно приносять копійчину до бюджету.

До речі, у далекому 1995 році Чернігів був серед перших трьох міст України, де землю пустили з молотка.