Розумово відсталі люди - не пропащі, якщо їм допомогти

В Чернігівській міській благодійній організації батьків і дітей-інвалідів з дитинства "Логос" працюють над подоланням існуючої в суспільстві стигми по відношенню до розумово відсталих людей, яких нібито неможливо навчити ні себе обслуговувати, ні бути корисними іншим.

Для цього в приміщені "Логоса" створено міні-кухню та поліграфічну міні-майстерню, де молодь із розумовими й фізичними вадами все робить сама: готує їсти, миє посуд, прибирає і виготовляє промислову продукцію - блокноти.

Як розповіла директор організації Надія Лозбень, під опікою "Логоса" знаходиться 42 молоді людини віком від 17 до 30 років. Кілька разів на тиждень вони приїздять сюди на півдня, щоб поспілкуватися (що для них дуже важливо) і чомусь навчитися. Колективні заняття в доброзичливій атмосфері й під керівництвом досвідчених педагогів дають очікувані результати: люди, які багато років просиділи в чотирьох стінах своїх домівок, поступово входять у робочий процес, починають вірити в себе і свої можливості.

"В нашому суспільстві існує стигма, що розумово відсталі люди - пропащі. Але ми, займаючись із ними, доводимо: під наглядом дорослих вони можуть нормально жити. Головне, щоб суспільство було готове прийняти їх такими, які вони є", - сказала Н. Лозбень.

Зазвичай дітей з інтелектуальною недостатністю батькам рекомендують здати до спецінтернату. Однак це не всі роблять, і багато дітей роками не отримують ні спілкування, ні реабілітації. Хоча всі вони, згідно з Конвенцією ООН про права інвалідів, ратифікованою Україною торік, мають право на гідне життя. Забезпечити ж його, зауважила пані Надія, не дозволяє чинне українське законодавство.

Так, наприклад, психіатричний діагноз є протипоказанням для отримання путівки на оздоровлення. Він же не дозволяє й такій організації, як "Логос", зареєструвати підприємство, що б дало можливість продавати вироблену інвалідами продукцію і заробляти гроші. Сьогодні свої блокноти "Логос" реалізовує за благодійною ціною. Це дозволяє лише компенсувати затрати на виробництво і закупити нові матеріали для забезпечення трудової реабілітації підопічних.

Відтак, грошей організації не вистачає. Особливо болючим питанням є дах, який ось уже багато років не просто протікає, а валиться. В стелі над кухнею в "Логосі" вже утворилася величезна дірка, а коштів на ремонт покрівлі (80 тис. грн.) Н. Лозбень не може знайти вже кілька років. Наступної весни дах може впасти і тоді 40 інвалідів з дитинства не матимуть де зустрічатися й працювати. Відкритим залишається питання й огородження території реабілітаційного центру. Якби це вдалося зробити, його підопічні змогли б залишатися тут цілий день, полегшивши життя своїм рідним.

Для вирішення проблем людей зазначеної категорії на рівні держави, за словами пані Надії, 97 організацій України, що опікуються ними, об’єднались у Всеукраїнську "Коаліцію захисту прав інвалідів з інтелектуальною недостатністю". Ця організація домагатиметься внесення таких змін у чинне законодавство, які нададуть право розумово відсталим працювати, оздоровлюватися, бути повноцінними членами суспільства.