
Літній театр на чернігівському Валу і Саксаганський
«До звичайних садових прогулянок додалась у нас ще одна громадська розвага, небувана раніше, - літній театр у ротонді, - читаємо в газеті «Особое прибавление к «Черниговским губернським ведомостям» від 20 липня 1875 року. – Драматичне мистецтво, музика і чисте повітря – дуже хороша комбінація, ось чому публіка поставилась до такого нововведення вельми доброзичливо: майже під час кожного спектаклю зал заповнений глядачами».
Потім невідомий автор висловлює думку, мовляв, такого роду театр, незважаючи на свою мініатюрність і легкість за характером, повинен зберігати свою естетичну гідність і не перетворюватися на балаган.
У Чернігові ставилися популярні того часу вистави «Сватання на Гончарівці», «Наталка Полтавка». Роль Миколи виконував Степан Ніс, Наталки – Марія Загорська. Якщо донедавна чернігівська публіка дивилася вистави заїжджих антрепренерів, то в шістедятих роках минулого сторіччя театр утримував місцевий старожил І.М. Лагода. Як правило, в репертуарі театру, крім сучасних на той час вистав, значилися і ті, які користувалися популярністю в столиці. Глядачі особливо гаряче сприймали спектаклі в яких було багато шумового ефекту: стрілянина, руйнування тощо.
Крім спектаклі за участю місцевих театралів, приїздили до Чернігова і гастролери. Свого часу публіка тепло приймала фокусника з Персії Роберта Ленця. І все ж зали літнього театру були напівпорожніми. Зібрати велику кількість глядачів могли театри з Великим іменем. А такі досить рідко з’являлися у місті Чернігові. Концертанти середньої руки після виступу мали влаштовувати танці під оркестр. Траплялися непоодинокі випадки, коли загалом непогані театральні трупи достроково залишали місто.
Взимку по суботах вистави влаштовували в залі клубу чиновників. Спектаклі носили родинний характер і були доступні лише для вузького кола відвідувачів. Гастролери надавали простий зал дворянських зібрань, але плата за нього була дуже велика. Дворяни неохоче здавали зал. Інколи в ньому проходили вечори російського музичного товариства. У путівнику по Чернігову, датованому 1912 роком, про Літній театр в Чернігові читаємо короткий запис: «На Валу є Літній театр і буфет, в якому за недорогими цінами можна поснідати, пообідати і повечеряти, милуючись Десною, що протікає внизу, і луками за рікою».
У 1898-1908 роках аматорський драматичний гурток у місті Чернігові очолював український драматург, актор, перекладач О.Ф. Володський. До його складу входили письменники Микола Вороний, Володимир Самійленко, Борис Грінченко та інші.
Частими гостями чернігівців було «Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом Панаса Саксаганського. Вперше актори гастролювали в Чернігові з 2 по 12 вересня 1897 року. Особливо великий успіх випав на долю вистави «Мартин Боруля», в якій головну роль виконав Іван Карпенко-Карий. Чернігівські глядачі тепло сприймали «Наймичку» «Сто тисяч» «Безталанну», «Чумаки», «Понад Дніпром», «Бурлаку». В останній виставі успішно виступила Л. Ліницька, молоді роки якої минули в Чернігові. Рецензент Ясно польський на сторінках місцевої перси писав: «…игра артистки безупречна, и полное умение владеть собой на сцене и рельефно оттенять все малейшие детали душевного настроения выказывают в ней опытную и талантливую жрицу Мельпомены».
Вдруге гастролі «Товариства» розпочалися 2 вересня і тривали до 14 жовтня 1907 року. На жаль, не зміг прибути Іван Карпенко-Карий, який на той час уже був смертельно хворий. Через деякий час у Чернігів на ім’я Панаса Саксаганського прибула телеграма, в якій повідомлялося про смерть брата. Втім, після поховання свого брата Саксаганський знову повертається до Чернігова.
У тяжку хвилину актора підтримав український письменник Михайло Коцюбинський, який звернувся до нього з такими словами: «Ми знаємо, яку вагу мають нам ці світі таланти, котрі працюють для розвою нації, а тим саме і для розвою всесвітньої культури. Сильна віра з’являється тоді в душі: знаєш, що такий край зростає, що такий край здобуде собі ширшу дорогу до життя, - де працюють ті сильні люди… Ми знаємо Вашу діяльність, а про талант Ваш знає і ширший світ; через те ми складаємо палку подяку за працю для кращої долі нашої країни! Ми віримо, що Ваше діло і Ваш талант виховали і виховують все нові й нові сили, а з тими новими силами зростає ще більша сила – Україна!»
Як вчасно були вимовлені ці слова! Вони допомогли Панасу Саксаганському в години гострої душевної кризи, їх він потім пам’ятав усе своє життя.
Втім, у лютому 1919 року у місті Чернігові було засновано Український радянський драматичний театр. Один час він працював під назвами: «Український театр на Валу», «Чернігівська держдрама».
Але, на превеликий жаль, Літній театр на Валу свого часу був пошкоджений і більше не відбудовувався, чим Чернігів втратив ще одну пам’ятку культури і мистецтва 20 століття.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 8963 |
Посилання до теми:
5.05.2010 Парк «Київська Русь» запрошує! ФОТОрепортаж (оновлено)
30.03.2010 Велика чернігівська повінь 1970 року. Як це було. ФОТОрепортаж
17.03.2010 Альпіністи розчистили від снігу дахи чернігівських храмів. ФОТО
5.03.2010 Московська вулиця Чернігова: Від Стрижня до губернаторського палацу
27.02.2010 Розміфування Шевченка
12.02.2010 Презентовано каталог ікон храмів Чернігова. ФОТОрепортаж
6.01.2010 Чернігів втрачає своє архітектурне обличчя. ФОТО
5.01.2010 Таємниці стародавнього Чернігова. Красний міст
10.12.2009 Відкрито виставку картин «Україна, Україна, славний край козачий»
11.08.2009 Не обминають туристи «Чернігів стародавній»
16.07.2008 Чернігів: Туристичний сезон не завершується
7.10.2009 Зруйновано поховання та архітектурні споруди на стародавньому Валу в Чернігові. ФОТО
Коментарі (2)
Андрей | 2010-05-28 23:45
оце так | 2010-05-28 23:28
Така собі ілюстрація до прислів`я про "не плюй в колодязь".