Вкрав, уколовся, сів. Романтика?

Коли звичайних веселощів герою під кодовим ім'ям Георгій виявилось замало, долучився до паління "трави" і... так далі. Разом з кількома однолітками у 20 років він вже не уявляв свого життя без "голки".

Зовні пізнати в кремезному парубкові наркомана ніхто би й не зміг. Високий зріст, кремезна статура... Все це і стало в пригоді, коли життя вже набуло суворий відлік від одної дози до іншої.

Хлопець почав потроху виносити речі з дому, а згодом і красти. Він обрав найпростіший фах серед злодійських спеціальностей – красти те, що "погано лежить".

Перед першою "відсидкою" Георгій встиг надбати достатньо "безхозного" майна, щоб забезпечити собі реальний, а не умовний термін покарання.

Невдовзі після умовно-дострокового звільнення, він взявся за старе – голку і крадіжки.Цього разу злодійський талант ніби оминув молодого чоловіка, і він вирішив зайнятися давно відомим промислом - здавати металобрухт.

При цьому брухт Георгій, користуючись чималою силою, творив власноруч. Він за декілька днів зняв майже всі батареї в одній з багатоповерхівок по вулиці Пухова.

Поряд з цим чоловік завітав до місцевої лікарні. Тут, під благим приводом влаштування на роботу Георгій, можливо, хотів розжитися "колесами". Але надбав собі зовсім іншу, проте дуже потрібну річ. Скориставшись відсутністю та неувагою персоналу, кремезний чоловік просто виніс за межі лікарні повногабаритну пральну машину.

Все "вподобане" злодій сховав вдома і почав шукати покупця. В голові крадія вже рясніли нові плани, але їм так і не довелося справдитись.

Через тиждень після початку діяльності на руках Георгія раптово закрилися міліцейські кайданки. Оперативники спрацювали чітко, не допустивши появи у місті нової серії одноманітних крадіжок.

Вкрадене майно повернулося до рук справжніх хазяїв, а Георгій тепер чекає перебігу слідства та суду за гратами.

За інф. Марина КОРДИК, помічника начальника по зв’язках зі ЗМІ та громадськістю Чернігівського міського відділу міліції