
Шахрайство: Оббирають липові соцпрацівники
Лідія Гацан чверть віку пропрацювала бухгалтером у Будинку побуту Березни. Була відмінним фахівцем, неодноразово відзначалася грамотами та преміями.
І зараз, маючи поважний вік, ретельно слідкує за новинами у державі та світі – багато читає періодики, слухає радіо. Але попалася на гачок шахрая, хоча не одну публікацію про це читала.
– Сталося це 9 жовтня, – розповідає Лідія Іванівна, – я тупцялася у дворі біля курей. Ноги у мене страшенно болять, то ходжу по хаті і на подвір’ї за допомогою стільчика. Бачу, до двору мого чоловік заходить. З виду йому років 30, гарно вдягнений, у руках тримає ручку і зошит.
Непроханий гість сказав, що він допомагає соціальному працівнику Тані, яка обслуговує бабусю.
– Цей молодик пошепки мені повідомив, що гряде реформа грошей, через що і банки стали працювати нестабільно, вкладів клієнтам не видають. Так от, він, мовляв, має доступ до якогось банку і швидко, днів за два – три обміняє мої гроші на нові. Я й ухопилася на його пропозицію, у хату запросила, гроші дістала…
У Лідії Іванівни з рідні нікого не зосталося, живе одна. Поховала сестру, дочку, а вісім років тому ще й чоловіка.
– На смерть зібрала три тисячі, а напередодні візиту цього чоловіка отримала ще й пенсію, – розповідає бабуся, – отож і віддала йому чотири тисячі. Хоча він бачив, що у мене ще зоставалися, однак не взяв, сказав, щоб на хліб були, доки нові гроші з’являться.
Лідія Гацан за втраченими грішми дуже не побивається.
– Настроюю себе так, щоб не думати про них. Я більше горе пережила, коли хоронила рідних, а гроші – справа наживна. Ось у листопаді пенсію принесуть, як пошле Бог здоров’я та протягне віку, то зберу на смерть.
– У міліцію зверталися?
– Та куди мені? Сусідка Свєта заявила в міліцію. Приходили до мене четверо, писали протокол, я його підписала. Не вірю, що афериста знайдуть. Знаю одне: видурені гроші ані радості, ані щастя тому шахраю не принесуть. Бог йому суддя.
А у Марії Поди гроші вкрали.
– Живу я сама давно, – каже Марія Василівна. – Чоловік помер. Племінник із Чернігова навідується із сім’єю, допомагають. Сестра милосердя обслуговує.
Того серпневого спекотного дня Марія Василівна повідкривала двері і вікна свого житла, аби свіже повітря до кімнат зайшло.
– На городі накопала картоплі та й стала її у дворі чистити, – розповідає далі бабуся. – Аж раптом чую, у кімнаті якийсь шурхіт. Подумала, що то коти зайшли. Днів через три після того я виявила пропажу чималої суми грошей.
У Подині давно нема магазину. Приїздить раз на тиждень у село жінка-підприємець, яка скуповує у селян сир і дещо продає з продуктів. Інший приватник із Миколаївки привозить хліб і до нього.
– От коли приїхали ці люди, а Григорій Бобрушко з Миколаївки під кожен двір підвозить продукти, я кинулася за грішми, а їх нема, немов корова язиком злизала. А лежали вони на серванті уже років три, далеко я їх не ховала. Як же мені шкода стало, – плаче Марія Василівна, – там же і на паливо на зиму б вистачило, і на ліки, і на прожиток.
Звернулася бабуся до правоохоронців зі своєю бідою. Однак результатів поки що ніяких.
– Нема у нас дільничного міліціонера такого, як був Корж. Його недобрі люди боялися, а ми, старі, поважали.
Фото: Сергій СТУК
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 10919 |
Посилання до теми:
14.10.2008 Шахрайство: Вчу, вчу – одні двійки!
19.09.2008 Шахраї невсипущі. А ви?
31.07.2008 Шахраї атакують пенсіонерів. Як друзів по нещастю.
17.07.2008 Страхове шахрайство
24.06.2008 "Похоронний" шахрай. ФОТО
20.05.2008 Шахрайство: Порушено кримінальну справу проти кредитної спілки
7.04.2008 Шахраї розвели кожного на 80 гривень
23.03.2008 Шахраї виманили $20 тис. На квартири
Додати коментар: