«Десна» загубила… удачу. «Сталь» знайшла - 0:2

Чернігівська «Десна» поступилася на своєму полі алчевській «Сталі». Несподівано. Як скаже на після матчевій прес-конференції головний тренер команди Сергій Кучеренко «Ми ставили свобі завдання на другу половину чемпіонату - жодного разу не програти на своєму полі!». Не вдалося.

8 тисяч чернігівців бачили і гру, і можливості, і все. Тож переповідати їх не варто.

Ось кілька версій прикрої поразки у рідному місті.

Версія перша. Журналістська. Містична.

- Програли тому, по один коментаторів натякнув, що після матчу буде салют! Накаркав!

- Та , ні, це я винуватий, раніше ходив на другий тайм, а тут на перший приперся, от наші й продули.

Версія друга. Болільницька. Містична.

 - На фіга було  форму фіолетову міняти на білу. От і догралися. Хотіли бути білими і пухнастими. «Белые одежды,белые одежды» Догралися, матір вашу…

Версія третя. Переможна. Тренера алчевської «Сталі» Олега Смолянінова.

- Пане Олеже ви сьогододні проти «Десни» застосували чи то сталевий, чи то шаховий сицілійський  захист?

- Справа в тому, що наша команда не має гравців, якими б могли пишатися на вістрі атаки. Тому вимушено і вибрали тактику від оборони. Кілька разів наш захист розсипався під натиском «Десни», інколи просто тріщав. Так було майже два тайми. Атакувати важче, ніж оборонятися. «Десна» витратила багато сил і ми цим скористалися. Не секрет, що ми передивилися кілька записів гри вашої команди. Але вирішальним було не забивання «Десни».

Версія четверта. Переможена. Тренера  чернігівської «Десни» Сергія  Кучеренка.

- Я привітав тренера гостей з перемогою. Удари «Десни», які не потрапляли у  ворота не могли принести перемогу. У мене є серйозні претензії до оборони упродовж кількох матчів – з цим ми розберемося.

У підсумку гості били двічі у ворота і двічі попали. Ми били 22 рази ні жодного попадання. Є певні проблеми зі складом, багато гравців травмовані, а багато  не відновилися після травм та хворі. Мені також хотілося, щоб команда перемогла.

Слава богу, що заспокоїлись щодо планів виходу у вищу лігу. Що у нас є для цього? Як жила команда в умовах кам’яного віку так і живе. Як не було де тренуватися, так і нема! На футбольне поле – не можна. Тільки перед грою. Треба щось робити.

А влада категорично не хоче допомагати. Ентузіазм президента клубу його гроші могли б принести користь місту, болільникам. Він же не для себе хоче будувати – це ж буде інфраструктура міста. Виходить, що людям, які люблять футбол це непотрібно. Так вирішила міська влада. Справа ж не рухається.