Заява Волонтерської спільноти та громадських організацій щодо подій навколо 53 бригади

Пам'ятаєте історію з Широким Ланом – похід офіцерів і солдатів? Так ось, трьох бойових офіцерів, які стали горою за своїх бійців, понизили в званнях. Але то лише вершина айсбергу. Військова прокуратура збирається відкрити на них кримінальні справи.

В будь-який момент їх можуть «прикрити». Серед трьох бойових офіцерів 53 бригади – наш земляк-чернігівець, командир роти снайперів «Рудий». Це легендарні вояки.

Уявляєте, коли вони стояли в Очеретяному, то потай від командування бригади «гуляли» за лінією розмежування, за що отримували неодноразові догани і інші методи покарання. На певний період їх далі розташування зовсім не випускали. Під час війни! Карати за відстріл ворога!

Якщо ми зараз не допоможемо, якщо проковтнемо, якщо дозволимо посадити офіцерів, які дбають про своїх солдат і для яких честь не порожнє слово, то гріш ціна такому суспільству.

Віталій НАЗАРЕНКО

* * *

Заява Волонтерської спільноти та громадських організацій України

Патріотична громадськість України розлючена станом речей на Широкому Лані. Останні події свідчать, що командування полігону діє фактично в інтересах агресора. Росія намагається знищити вояків фізично, а командування полігону знищує як здоров’я, так і бойовий дух фронтовиків. В жодній армії світу нема такого ставлення до вояка – ні на лінії фронту, ні в тилу.

Востаннє нагадуємо, що це НАША армія. Саме ми, народ України, в найтяжчий час годували, одягали, озброювали та морально підтримували наших вояків. Саме ми, а не золотопогонна тилова зграя. Це наші батьки, брати, діти, друзі та сусіди взяли до рук зброю, щоб захистити країну. Саме вони, а не ваші діти та родичі.

Це наші земляки зі всієї України воюють у всіх частинах, у т.ч. і в 53-й бригаді. Ми не збираємось мовчки споглядати, як знищуються наші захисники.

В лексиконі патріота нема слова «стурбованість», є слово «дія». Ми вже діємо самі та вимагаємо негайних кроків від влади, що тимчасово керує ЗСУ.

Наші вимоги:

1. Негайно відсторонити та притягти до суду все командування ШирЛану за діяльність, що несе загрозу державній безпеці.

2. Офіційно легалізувати волонтерські наглядові ради полігонів ШирЛан, Яворів, Володимир-Волинський та інші (список буде доповнюватись). Надати радам повноваження безперешкодного доступу у будь-який час до місць розташування особового складу та вільного спілкування з ним без участі офіцерського складу.

3. Не пізніше липня 2016 під контролем волонтерських рад розпочати реконструкцію полігонів за зразками НАТО, в першу чергу місць розміщення особового складу.

Список волонтерських та громадських організацій від Чернігівщини (список буде доповнюватися):
Єдиний волонтерський Центр;
Чернігівський центр підтримки добровольців;
ГО "Вогонь відродження";
Благодійний фонд "Захистимо Україну";
Чернігівська обласна "Народна Самооборона";
ГО "Нескорені";
ГО "Активіст Ічнянщини";
ГО "Сокіл Чернігівщини".

Список буде доповнюватися... Прохання до волонтерських груп з інших регіонів вказувати в коментарях назву організацій, що готові підтримати нашу заяву.

Також просимо депутатський корпус на місцях підтримати нашу заяву та публічно звернутися до вищого керівництва держави з приводу недопущення переслідування воїнів 53-ї бригади.

* * *

На фото нижче – постійний (!) Новомосковський полігон.

З фото, відзнятих 3-4 лютого, у перші дні виходу тепер вже прославленої 53 омбр із 239 загальновійськового полігону та її передислокації на Широкий Лан, можна зрозуміти, в яких умовах напередодні свого демаршу перебували бійці цієї бригади і яким був їх морально-психологічний стан.

Виглядали вони безмежно виснаженими, брудними, неголеними і одягненими як банда Махно – хто в чому. Очі погаслі, обличчя – землистого кольору. Все навколо просякнуто безнадією… Аби людей не дратувати, знімав винятково пейзажі і техніку – антураж, так би мовити.

У цьому «райському куточку» України провів понад місяць – з 26 вересня по 31 жовтня 2015 р. Найбільшою бідою тоді була пилюка, від якої не було жодних шансів сховатися і, звісно, холод, проти якого діряві намети були безсилі.

Побачене ж тепер шокувало – щось нереальне, хоч знімай постапокаліптичне кіно. ШирЛан мені знайомий з листопада-грудня і на той час він виглядав хоч і паскудно, але не настільки, як сьогодні Новомосковський. Тож ризикну припустити, що справжньою причиною відчайдушного вчинку бійців 53-ї був не власне сам ШирЛан з його нелюдськими умовами, а те, що закладений в людях ресурс терпіння просто вичерпався.

Виведена із зони АТО частина півтора місяці томилася у цьому, вибачте, відстійнику. Далі – стрес, пов’язаний із згортанням табору на 239-у, переїздом і розгортанням на новому місці. Благосна картина Широкого Лану і перспектива провести ще декілька місяців у цьому чарівному куточку Миколаївщини просто переповнила чашу людського терпіння.

Мені лише незрозуміло, якщо цей полігон є стаціонарним, і на ньому постійно, змінюючи одні одних, знаходяться декілька тисяч військовослужбовців, то невже, маючи рекордний оборонний бюджет, не можна створити гідне українського воїна капітальне військове містечко, а цей ганебний концтабір знести і забути назавжди?

Сергій ОЛІЙНИК

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити