Останнє оновлення: 12:32 п'ятниця, 4 липня
Вікно у поезію і політику
Ви знаходитесь: Політика / Україна / «Гранітні обеліски, як медузи…»
 «Гранітні обеліски, як медузи…»

«Гранітні обеліски, як медузи…»

Український поет Василь Симоненко актуальний , як ніколи. У той час коли точаться дискусії – з ким ми і до кого нам іти: до Росії чи до Європи.

Цей син свої землі родом із Черкащини – серця України, як і Тарас Шевченко, висловив у віршах : хто ми є і що з нами відбувається.

Зверніть увагу на час написання вірша. Грудень 1962 року...

Його, Василя Симоненка, цькували і не давали працювати, бо він був душею України, яка озивалася поезіями у мільйонах душ  українців.

 Це так, до слова.  Далі – поезія.

Василь СИМОНЕНКО

ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ

Гранітні обеліски, як медузи, 
Повзли, повзли і вибилися з сил — 
На цвинтарі розстріляних ілюзій 
Уже немає місця для могил. 
Мільярди вір зариті у чорнозем, 
Мільярди щасть розвіяні у прах. 
Душа горить. Палає лютий розум. 
І ненависть регоче на вітрах. 
Коли б усі одурені прозріли, 
Коли б усі убиті ожили, 
То небо, від прокльонів посіріле, 
Напевно б, репнуло від сорому й хули. 
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! 
Життя не наліза на ваш копил. 
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій 
Уже немає місця для могил! 
Уже народ — одна суцільна рана, 
Уже від крові хижіє земля, 
І кожного катюгу і тирана 
Уже чекає зсукана петля. 
Розтерзані, зацьковані, убиті 
Підводяться і йдуть чинити суд, 
І їх прокльони, злі й несамовиті, 
Впадуть на душі плісняві і ситі, 
І загойдають дерева на вітті 
Апостолів злочинства і облуд!

23.XII.1962

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Дороги в приватному секторі

SVOBODA.FM