До Канади за досвідом

Чернігівська обласна рада п’ятого скликання спочатку своєї діяльності активно розпочала налагодження міжнародних зв’язків. Цьому сприяє те, що голова обласної ради Наталія Романова є членом постійної делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи.

Мета візитів представників області за кордон – вивчення кращого світового досвіду, залучення інвесторів, впровадження інноваційного досвіду та зміна свідомості чиновників і депутатів в напрямку більшої відповідальності перед людьми.

Обласною радою вже встановлені ділові та культурні контакти з французькою стороною, Польщею, Російською Федерацією, Швецією. А нещодавно депутати обласної ради з навчально-ознайомчим візитом відвідали Канаду.

На запрошення Асоціації університетів та коледжів Канади та північно-східної групи «Партнерство за ради майбутнього» Канаду відвідали
– голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, завідувач поліклінікою Чернігівського обласного онкологічного диспансеру Валерій Зуб;
– лікар обласного онкологічного диспансеру, директор ТОВ «Центр ранньої діагностики онкозахворювань та сімейної медицини «СімМед» Юрій Шеня.

Візит був не лише цікавий спілкуванням з колегами-медиками, але й корисним. Бо покладено початок співпраці між українською та канадською сторонами на рівні області.

Детальніше про підсумки закордонної поїздки – у розмові з депутатом обласної ради Юрієм Шенем.

– Нашою метою було ознайомлення та вивчення досвіду роботи закладів медицини та охорони здоров’я Канади, – говорить Ю.Шень. – І так склалося, що під час перебування виникли цікаві ідеї стосовно реалізації спільних проектів з канадською стороною. Графік візиту був досить таки насичений.

Ми побували у канадській провінції Nova Scotia (Нова Шотландія). Вона схожа з нашою Чернігівської областю, насамперед за кількістю населення. Там проживає 933 тисячі чоловік, а у центрі провінції – місті Галіфакс – мешкає 400 тисяч чоловік.

У перший день з ініціативи віце-президента організації «Партнерство за ради майбутнього» Martine Durier Copp ми прослухали кілька ознайомчих лекцій. А наступного дня ми вже презентували власну розповідь про систему медицини та охорони здоров’я нашої держави, в якій детально зупинилися на особливостях Чернігівської області. У місцевому університеті нас слухали шановані та впливові люди, серед яких професори з коледжа, університету, а також представники міністерства охорони здоров’я провінції Нова Шотландія.

Канадських фахівців схвилювала ситуація, яка склалася у зонах постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ми, зокрема, розповіли про зростання онкологічних захворювань щитовидної залози: якщо раніше в нашій області реєструвалося 20-25 випадків на рік, то тепер 80-90. А взагалі лише торік на рак захворіло більше 4 тисяч чернігівців, померло від цієї недуги 2200 чоловік.

У наступні дні ми зустрічалися із заступником міністра департаменту охорони здоров’я провінції Нова Шотландія. Gum Millar розповів про структуру міністерства, про те як фінансуються медичні заклади, проводиться планування, здійснюється оплата праці лікарям. Потім ми відвідали коледж, де готують середній медичний персонал (медсестер). Департамент економічного розвитку або федеральний Уряд провінції – це такий орган влади як, скажімо, обласна рада.

Нашу увагу привернула тісна співпраця усіх Департаментів провінції. У них жоден проект не приймається без консультацій та погодження усіх Департаментів. У Канаді федеральний устрій і управління здійснюється по горизонталі. З державного бюджету гроші надходять до провінції, і вже на місцях розпоряджаються фінансами. Планують, скільки грошей спрямувати на медицину, освіту, інші важливі сфери. Там все наближено до інтересів людини.

І медицина фінансується добре та й в конкретні проекти вкладаються чималі кошти. Наприклад, у Програму по боротьбі з тютюнопалінням, яка розраховувалася на два роки, було вкладено 7 млн. 100 тис. канадських доларів.

Ми на власні очі побачили позитивні результати цієї Програми. У Канаді практично не палять, на вулицях майже не видно людей з цигарками. Під час офіційних і приватних зустрічей ми не бачили, щоб хтось виходив «на перекур». В офісах, ресторанах, барах там також ніхто не палить.

– Ви відвідали медичні заклади, поспілкувалися зі своїми іноземними колегами, тож про які особливості система охорони здоров’я Канади можете розповісти?

– Слід відзначити, що Міністерство охорони здоров’я Канади складається з двох підрозділів: департаменту медицини, яке розробляє та запроваджує стандарти лікування і медикаментів, та департаменту охорони здоров’я, який займається питанням екології та якості продуктів харчування.

Окрім цього, департамент охорони здоров’я впливає на прийняття економічних проектів, освоєння та розробку родовищ корисних копалин. Медичні заклади, зокрема, лікарні в Канаді не мають вузької спеціалізації, як у нас. Є госпіталі, де людям надають необхідну всебічну медичну допомогу.

Варто зауважити, що тубдиспансеру у них немає, бо люди майже не хворіють на туберкульоз. Лише трапляються поодинокі випадки захворювання на туберкульоз у людей з резервацій.

Взагалі в Канаді лікарів надзвичайно шанують. Це, так би мовити, особлива категорія людей. Вступити до університету і отримати вищу медичну освіту дуже складно, тут дбають, насамперед, про якість медичних кадрів. А відтак рівень лікарів у Канаді досить високого.

– Юрію Миколайовичу, Ви директора ТОВ «Центр ранньої діагностики онкозахворювань та сімейної медицини «СімМед». Тож напевно, поцікавилися напрацюваннями канадських колег в сфері сімейної медицини?

– Так, звичайно. Тим паче, що в Канаді 80 відсотків наших колег працюють саме сімейними лікарями. Перевага такої медицини в тому, що сімейний лікар – фахівець широкого профілю. Він і вухо огляне, і в око подивиться, і з гінекології надасть першу допомогу, та й кардіограму може зняти. У нас, на жаль, такого ще поки не має. Сімейна медицина в Канаді – основа. І пацієнт не може потрапити до хірурга, невропатолога чи кардіолога оминувши сімейного лікаря.

Майже всі лікарі приватні і мають можливість розпочати власну медичну практику. Але для того, щоб стати сімейним лікарем потрібно самотужки створити приватну клініку, закупити обладнання, винайняти на роботу медичний персонал, отримати ліцензію, сертифікат і відповідний реєстраційний номер у федеральному уряді.

Заробітну плату лікарі отримують від держави за кожного прийнятого пацієнта. Тобто, держава фактично страхує громадян, які сплачують податки. Ми побачили, як діє принцип прогресивного податку, за допомогою якого вирівнюється соціальний дисбаланс між заможними і не дуже самодостатніми громадянами.

Між лікарями існує конкуренція і боротьба за пацієнтів. Бо люди самі собі обирають лікарів. І коли, наприклад, у пацієнта виникли зауваження чи претензії, то він може піти до іншого лікаря. Буває, що до однієї клініки черги, а до іншої – ні.

– Заплановані спільні проекти з канадською стороною стосуються лише медицини та охорони здоров’я чи, можливо, і інших важливих сфер?

– Ми запланували спільні проекти в різних напрямках. Так, під час перебування в коледжі обговорили можливість реалізації спільного проекту, який в майбутньому передбачає обмін студентами між нашими країнами. Коледж вже давно здійснює обмін студентами з різними країнами Африки, Азії і ось тепер виявив зацікавленість стосовно співпраці з нами. У нас вже відбулася розмова з головою обласної ради Наталією Андріївною. Вона підтримала нашу ідею.

Ознайомившись з діяльністю Асоціації підприємців та бізнесових структур провінції Нової Шотландії, яка була створена в 1989 році, ми домовилися про реалізацію спільних проектів між підприємствами Чернігівської області та Галіфаксу. З цією Асоціацією, яка консолідує бізнесові структури провінції між собою, розробляє різноманітні спільні проекти, налагоджує міжнародні зв’язки, ми обговорили можливість поставок лабораторних реагентів, медичного обладнання та інструментів.

Окрім цього, дізнавшись про наше перебування в провінції представники благодійного Фондом, який опікується дітьми, постраждалими в наслідок аварії на Чорнобильській АЄС з Білорусі, вийшли на нас і самі запропонували оздоровлення та обстеження дітей з нашої області. Це вже третій майбутній проект.

Щойно ми повернулися до Чернігова, розпочали створення спеціального Фонду допомоги дітям, який буде займатися реалізацією проекту. Вже проходять консультації з юристами і плануємо, що Фонд буде створений до кінця нинішнього року.

Ще у Канаді ми дізналися про Асоціацію лікарів провінції Нова Шотландія. Про її роботу нам розповів керівник Bob Van Dine. Досвід цієї Асоціації ми також плануємо запровадити у нас в Чернігівській області.

– Юрію Миколайовичу, судячи з фотографій, то в Канаді Ви зустрічалися не лише з корінними канадійцями, а ще й з уродженцями Чернігівщини. Це були випадкові зустрічі чи, можливо, Ви планували зустрічі з українською діаспорою?

– Маєте на увазі Юрія Шелкового, який був депутатом Чернігівської міської ради, а зараз працює в Канаді?

– Саме про нього я і запитую

– У нас практично не було вільного часу, тому зустрічей з українською діаспорою ми не планували. Стосовно ж Юрія Шелкового, то зустрілися ми невипадково, бо фактично це він займався організацією нашого візиту, планував наш графік перебування в Канаді, а також був нашим перекладачем.

Завдяки Юрію у нас не було мовного бар’єру і почувалися ми досить комфортно. Юрій Шелковий закінчив з відзнакою Галіфакський університет і на сьогоднішній день працює в Департаменті економічного розвитку федерального Уряду провінції Нова Шотландія. Він став авторитетною людиною. Взагалі, українців в Канаді цінують.

Світлана КОВАЛЕНКО