Домовленості гілок влади – це відкладена війна. А Україна - найвільніша країна світу!

«Високий Вал» попросив прокоментувати домовленості гілок влади, які були укладені в ніч на Святу Трійцю.

Пропонуємо читачам ексклюзив від відомих в Україні і регіоні експертів, які відповідали на запитання: Ваша оцінка домовленостям Президента, Прем’єра і голови Верховної Ради. Чи буде тривати протистояння? Що від того звичайному українцю? Наскільки змінюється його роль у політиці?

Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ,
лідер партії «БРАТСТВО»:

Своєю домовленістю основні дійові особи знову загнали конфлікт під ковдру. Замість того, щоб вирішити у відкритому і чесному бою, хто з них переможе, вони вирішили і в подальшому змагатися в тому, хто кого обдурить.

Незважаючи на те, що більшість населення України не хотіло збройного конфлікту і боялося громадянської війни, було б значно краще, якби цей конфлікт відбувся. Він би обмежився Печерським кварталом, навряд чи він би вийшов за його межі. Але б ми малу ту чи іншу владу, яка перемогла в результаті збройного протистояння. Тобто, видатну владу.

Безумовно, що жодні протиріччя не вирішені, і це всього лише відкладена війна.

Ігор КАГАНЕЦЬ,
директор Інституту метафізичних досліджень
Перехід-IV (sd.org.ua, Київ):

Нинішня політична криза — це прояв подальшого розпаду пострадянської системи. Ця система нежиттєздатна, оскільки суперечить законам природи. Нинішній політичний устрій не передбачає персональної відповідальності керівників за плоди свого правління.  Конституція не містить сформульованої державної мети. Держава не має жодного незалежного контролюючого органу — всі вони призначаються тими, кого повинні контролювати. Владна верхівка неефективна, безконтрольна і безкарна, народ відчужений від влади.

Нічні домовленості 27 травня не зачіпають означені вище проблеми, тому протистояння триватиме. Оскільки олігархічні клани зчепилися між собою в боротьбі за «державний пиріг», то народ об’єктивно має більшу свободу. Сьогодні Україна де-факто є чи не найвільнішою країною світу.

Продовжується делегітимізація влади та її деміфологізація. В народі зростає усвідомлення, що існуюча владна верхівка — це тимчасові квартиранти, які живуть лише своїми споживацькими інтересами. Це спонукає українців облишити сподівання на нинішніх політиків, натомість об’єднуватися і покладатися лише на власні сили. Зростає соціальне замовлення на формування нової політичної сили, яка виражатиме народні інтереси, черпатиме сили з української землі й українського духу.

Олександр ЛОМАКО,
Громадянська мережа ОПОРА:

Нарешті вони домовилися! Не впевнений, що це останні довгі переговори політиків - занадто високий рівень недовіри між ними. Протистояння між політичними силами та гілками влади триватимуть, адже вибори не вирішать остаточно всіх проблем. Хоча, вони дають шанс для примирення.

Боротьбу ворогуючих сторін в українській політиці можна буде умовно припинити після проведення виборів, розподілу посад і влади. Тоді вони зможуть нарешті заспокоїтися та спробувати повернути країну в правове демократичне поле. Заново створити правила гри, які, нажаль, зараз абсолютно відсутні.

Хочеться вірити, що саме так і станеться, хоча українські політики дають мало підстав в це вірити.

Що з того простому громадянину? Я думаю, що багато людей відчули себе спокійніше. Хоча, більшості наших співвітчизників ці протистояння, домовленості, звинувачення… давно вже перестали бути цікавими.

Українець знову на кілька місяців став виборцем. Від цього багатьом стане жити краще.

Володимир ГОРБАЧ,
політичний аналітик
Інституту Євроатлантичного співробітництва

Політичні домовленості українського істеблішменту – вимушений крок.

З одного боку, обидві сторони повністю вичерпали свої внутрішні ресурси ненасильницького протистояння.

З іншого боку, перша сутичка між силовими підрозділами (у Генпрокуратурі) примусила турбуватися вже зовнішніх гравців, які зовсім не зацікавлені у внутрішній дестабілізації України. Насамперед, це стосується Євросоюзу та США. Однак сам факт досягнення домовленостей зовсім не знімає внутрішнього протиріччя української політики. Адже у домовленостях дуже багато «якщо», і «але»…

Українські громадяни від неминучого продовження цього протистояння не виграють і не програють. Дострокові вибори розглядаються політиками лише як спосіб переділу влади між собою, а не як зміна системи влади чи шанс для запровадження нової інтерактивної моделі взаємовідносин громадян і влади. Хоча роль громадян у політиці зростає під час виборчих кампаній. Нам усім важливо конвертувати свій голос у щось значиміше за матеріальні подачки і моральні зобов’язання. Роль громадян посилиться, якщо вони візьмуть діяльну участь у прийнятті нової конституції, а потім жорстко контролюватимуть її дотримання політиками. Але про це доведеться говорити вже після виборів…

Вахтанг КІПІАНІ,
головний редактор "Еженедельника Фокус"

На минулому тижні країна була на півкроку від початку стрілянини. Коли в одному місці збирається багато агресивних чоловіків зі зброєю, які виконують чийсь усний наказ, до кровопролиття залишається зовсім трохи. Слава Богу, що кулуарні переговори цього разу не зійшли в тупик і недільного ранку Ющенко, Янукович і Мороз під солов"їний спів - на Банковій, в центрі мегаполіса! - оголосили про дату дострокових виборів.

Я вважаю, що вибори 30 вересня - це дуже добре. Принаймні, є шанс, що вони відбудуться на всій території України і за участі всіх основних політичних сил. Бо нічого гіршого не можна було придумати як погрожувати провести вибори 27 травня чи 24 червня - без участі ПР, СПУ та КПУ. Це був би початок кінця проекту "Україна".

Але треба зазначити, що домовленості "несвятої трійці" стосуються лише дати виборів, а не суті полтичних процесів, вектору розвитку держави, дотримання законності, кадрових призначень останнього часу. Це ніби повернення в переддень 1 квітня, коли Віктор Ющенко видав свій перший сумнівний указ.

На жаль, і це головний підсумок, політичної кризи, ми залишилися без судів, без нормального ЦВК, без легітимних гілок влади, без останніх ілюзій щодо того, що в нашій політиці є бодай одна впливова постать, яка здатна піднятися вище політичного дріб"язку і запропонувати Україні план порятунку.

Вибори - це дуже добре. Бо це, бодай частково, єдина можливість громадян вплинути на державу та її інститути. Проте, здається, зо всі без винятку політичні сили роблять все можливе, щоб українці і далі сприймали вибори, як дійство, під час якого від нас нічого не залежить.