Росія звикла жити стереотипами, або «Революційна смута нас не цікавить»?

Нещодавно у Мурманську відбулася дослідницька молодіжна конференція «Юні дослідники – Майбутнє Півночі», в якій взяв участь член Союзу Української Молоді Мурмана Данило Малуха.

Результати цієї конференції наочно показали, що російські науковці не хочуть переглядати спотворених сторінок історії.

Складається враження, що сучасне російське суспільство надмірно консервативне. Вбитий державою за роки тоталітарного правління світогляд всіляко перешкоджає інакомисленню. У суспільстві існують якісь ідеї-ідеали, поза сумнівом, встановлені владою, а все інше вважається чимось маргінальним. Це стосується історії, політики, релігії і інших сфер життя.

Мета подібних конференцій – розвиток дослідницької діяльності серед молоді. Але чи так це насправді? Дійсно, на таких заходах молодь вчиться дослідницькій діяльності, висуваючи нові погляди на незвідані питання? Давайте розглянемо це питання детальніше.

В роботі історичної секції брав участь член Союзу Української Молоді Мурмана Данило Малуха з темою “Причини і передумови «Помаранчевої революції» в Україні”. Також варто відзначити, що завдяки колишнім успіхам в дослідницькій діяльності Данило був обраний опонентом на секціях історії і соціології.

 Дослідницька робота розкривала практично невивчене в Росії питання - зародження революційних ідей в українському народі перед президентськими виборами 2004 року. У роботі розглядалися суспільно-політичні події в Україні, починаючи з 2000 року (заснування “Української правди”, вбивство Г. Гонгадзе, обнародування “Плівок Мельниченка”, створення перших політичних Інтернет-форумів, акція “Україна без Кучми” і т.д.), закінчуючи передвиборною кампанією і президентськими виборами. Під час виступу були продемонстровані відеоролики (події 9 березня 2001 р., матеріали з відеоархіву 5 телеканалу та інші), документи, дані соціологічних опитувань, агітаційні матеріали В. Ющенка і В. Януковича.

 Але, не дивлячись на новизну ідеї для Росії, журі визнала тему роботи неактуальною і нецікавою.

Дуже цікаво розподілилися призові місця. Наприклад, перше місце дали авторові роботи “Росія і НАТО: перспективи співпраці”. Робота була повністю побудована на випусках за 1992-95 рр. газети “Комсомольская правда” і, в основному розкривала відношення журналістів “Комсомолки” до цього питання.

Друге місце завоювала робота “Образ ворога в листах радянських солдатів”. Автор стисло переказав зміст листів (а їх було не більше 5) і зробив декілька коротких висновків. Але, на думку журі, в даному дослідженні були чітко підкреслені і звеличені героїчні подвиги радянських солдатів.

У результаті журі нагородило ті роботи, які співпадали з нинішньою політикою уряду РФ. Інші цікавіші, але такі, що виражають протилежну точку зору, не були гідно оцінені. Наприклад, такі роботи як “Біблейський погляд на останні часи” (робота суперечила переконанням Російської Православної Церкви) і “Розпад СРСР” (у даному дослідженні була показана нелюдяна діяльність радянської системи і її неміцність, які згодом привели до розпаду).

Фото: korrespondent.net