Хатинка над озером

Шановна редакціє, просимо опублікувати наш лист, щоб люди знали про тих фарбованих лисів, які нап’яливши на себе нову помаранчеву шкіру, стають під помаранчевий прапор і успішно витісняють з-під нього справжніх патріотів, які боролися за демократичні перетворення в Україні. Для нас не стане дивом, якщо цей вчорашній (а, можливо, ще і надалі нинішній) радник Кучми, завтра стане радником нашого нового Президента Віктора Ющенка. Але, щоб цього не сталося, ми і посилаємо вам цей матеріал.

Пропонуємо статю наших читачів без редакційних правок і скорочень:

Сьогодні в засобах масової інформації багато говориться про верховенство права, про наведення порядку в правоохоронних органах, про боротьбу з корупцією, відновлення справедливості і т.п.

Але це все лише на папері, а сьогоднішня реальність виглядить зовсім іншою, особливо, коли завітаєте в самий північний куточок Чернігівської області в с. Сердловку на Коропщині.

 Місцевий „авторитет” , Олександр Григорович Боровик, який не тільки сам підтримував в перших двох турах президентських виборів „біло-голубих”, а й організував всю свою команду підлеглих для ведення

 „ роз’яснювальної” роботи серед населення, які забезпечили 80-ти процентну підтримку В.Януковичу на ввіреній йому території, перед третім туром раптово змінив свої політичні переконання і почав агітувати за помаранчевих.

 Але не виступи вождів „Сили народу” на майдані незалежності так вплинули на політичні уподобання нашого героя, а відчуття небезпеки, яка нависла над ним . Боятися є за що. Питання, чи знайдеться йому місце біля державного „корита” при новій владі як при старій, чи він залишиться за бортом нової влади і відійде в забуття., стоїть для нього , як ніколи, гостро,

 Відповіді на це запитання чекають також і місцеві жителі. Чекають з надією на переміни до кращого, бо надія, як відомо, вмирає останньою. Олександр Григорович не чекає, він діє і всім своїм видом і своїми діями показує, що надії людей залишилося жити зовсім недовго.

 Тільки зараз ми можемо не боячись розповісти про ті неподобства, які коїлись і продовжують відбуватися в селі Свердловка при господарю не тільки нашого села , а й всього району Олександру Боровику.

 На сьогодні цей місцевий олігарх володіє приватною агрофірмою „Авангард – А”, що включає м’ясокомбінат, переробку молока і сиру, тепличне господарство розміром в 4,5 га, виробництво м’ясних консервів, всі місцеві магазини, бари в селі Свердловка, в містах Шостка, Чернігів, Мена, землями розвалених трьох колгоспів Сумської області, лісовим господарством „Авангард – ліс”, селекційним центром „Авангард”, підприємством по виробництву і розливу мінеральної води „Остреч ”, пакетом акцій Чернігівського горілчаного заводу, а також іншими підприємствами, про які мало кому що відомо.

Всі ці незліченні багатства раптово з’явилися у пана Боровика, дякуючи особистому „даху” в особі екс президента Кучми.

 Взявши з Чорнобильського фонду приблизно 36 млн. доларів, раптом виникла приватна агрофірма „Авангард – А” з усіма її підприємствами. Ця агрофірма, як ракова пухлина на тілі КСП „Авангард”, витягнула з колгоспу все, що можна було з нього витягти, залишивши в ньому тільки тваринницькі приміщення, яким надали статусу Селекційного центру.

 Новоявлений селекційний центр з надоями на корову 1,5 тис. літрів молока в рік , ще й має статус племінного м’ясного господарства. Цікаво, скільки господарств України закупили через цей племінний і селекційний центр високопродуктивної худоби і скільки грошей пройшли і відмилися через

 них ?

Вся селекція в цьому центрі зводиться до того, щоб подати в Київ брехливі дані про високі надої і прирости і отримати звідти мільйонні бюджетні вливання для продовження „селекційної роботи”.

 Гроші, прийшовши в селекційний центр, прокрутившись там, потрапляють прямо в приватну агрофірму. Це зробити дуже легко, бо Боровик О.Г. – генеральний директор цих обох підприємств.

 Деякі друзі у високих кабінетах Києва радо допомагають в цьому, бо мають в агрофірмі свою хлібопекарню, побудовану за ті ж державні кошти.

 Маючи величезне хобі – мисливство і рибалку, Боровик невідомо якими шляхами прихопив всього лиш 16,2 тис. га мисливських угідь. Тепер мисливці навколишніх сіл в радіусі кількох десятків кілометрів, захотівши вийти в ліс з рушницею, мають сплачувати данину Боровику за дозвіл, в противному випадку відберуть рушницю і накладуть штраф.

 Для того, щоб після полювання відпочити в лісі, Боровику виділено діляночку елітного державного лісу в розмірі 1600 га. На цій території постала нова фірма „Авангард-ліс”. Це підприємство з дуже активним і дієвим виробництвом. Через кілька років плідної роботи цієї фірми на місці елітного лісу залишилися трухляві не елітні пеньки. Пройде ще трішки часу і жителі кількох сіл, які раніше були розділені цим величезним лісом, зможуть помахати рукою своїм знайомим у сусідньому селі. А в

с. Свердловка і вдень і вночі працює новітня пилорама, яка перетворює елітні дерева на елітні дошки, які зникають в елітному напрямку.

 При цьому при мінімальних затратах з’являються колосальні надприбутки, які зникають з рахунків фірми теж в елітному напрямку.

 В той час, як в області і в районах через заборгованості своєчасно не виплачується мізерна заробітна плата робітникам і селянам, в лісі під особистим керівництвом Боровика зводяться величезні хороми під видом

„Будиночка мисливця”, кругом якого ходять завезені з Білорусії олені і виловлені в окрузі дикі кабани і кози. Щоб не було зайвих розмов серед жителів села про зведення цих хоромів, щоб не балувати їх високими заробітками, на роботу в ліс, в основному, возили чужих найманих робітників.

 Але не лише про хобі для себе і своїх колег-мисливців дбає пан Боровик.

Вся його душа пронизана любов’ю і повагою до простих трудівників наших сіл, для яких на деснянській кручі в с. Свердловка зведено оздоровчий комплекс, який більше змахує на королівський замок часів середньовіччя.

На жаль наші трудівники можуть наблизитися до цього комплексу на відстань хіба що до 500 м.

 В басейнах і саунах цієї споруди люблять поправити своє підірване важкою працею здоров’я і розважитися лише сильні світу цього. Раз, а іноді навіть два рази на рік, сюди навідувався сам , нині екс президент, Кучма, якого теж зцілювало від недуг чисте придеснянське повітря. Минулого року, коли Леоніду Даниловичу захотілося прилетіти в Свердлову на вертольоті, за кілька днів поряд з замком появилася асфальтова вертолітна смуга аж на два вертольоти і пілоту довелося довго кружляти, щоб вибрати щасливіше місце, в той час, як більша половина вулиць села до цього часу залишаються непрохідними у мокру пору року.

 Цю будівлю, яка коштує астрономічну суму і побудована за бюджетні кошти, яка 320 днів на рік стоїть без використання, отоплюючись, охороняючись, обслуговуючись, теж передали у власність приватної фірми „Авангард-А”.

 Дякуючи зусиллям великого господарника, Героя соціалістичної праці, героя України, радника екс президента з аграрних питань, проффесора академії аграрних наук, основна маса місцевої молоді, втомившись від знущань і нелюдського ставлення до себе, роз’їхались на заробітки в інші регіони України. На їх місце наш академік аграрних наук, один з керівників аграрної партії, втілюючи в життя передові розробки аграрної науки і принципи аграрної реформи Боровика-Кучми, завозить в господарство на сезон заробітчан з західних та інших областей України, платить їм заробітну плату в декілька разів вищу, ніж місцевим жителям.

 Залякані і зневірені місцеві жителі, земельні і майнові державні акти яких уже багато років заховані від них у сейфі господаря , так і не знають, де їхня земельна ділянка, не можуть оформити свої акти як спадщину своїм дітям і онукам. Багато з них уже повмирали і ніхто з родичів не в змозі отримати компенсації, яка належать їм по праву.

 Привласнивши майнові і земельні державні акти, пан Боровик вважає своєю власністю і не розпайовані величезні заливні луки біля Десни, ставки і ліси, і все, що приносить прибуток у його кишеню та кишені його прибічників.

 А всі свої підприємства Боровик штучно робить збитковими, щоб не платити державі ніяких коштів. Цими фактами має також зацікавитися і прокуратура.

 В Свердловці вже ніхто не вірить, що будь-яка служба чи правоохоронні органи зможуть зупинити місцевого „хрещеного батька”. Всі перевірки починаються і закінчуються в оздоровчому центрі піснями і великими пакунками. Місцеві жіночі таланти з команди Боровика, підвеселившись за багатим столом, вміють закрити очі керівникам контролюючих служб на будь – які порушення. Боровик може навіть дати пораду начальнику міліції чи прокурору, як поступити в тій чи іншій кримінальній справі.

 Щоб замести сліди своєї злочинної діяльності, по його наказу знищуються, а точніше спалюються на подвір’ї контори в контейнері для сміття всі бухгалтерські документи з архіву КСП „Авангард” за роки, коли надходили бюджетні кошти на будівництво переробних підприємств. Такі документи повинні зберігатися в архіві десятки років.

 Боїться пан Боровик недаремно, бо ці бюджетні кошти використовувалися не по призначенню. Наприклад, за них було придбано три елітних квартири в м. Чернігів, які Боровик зареєстрував на своє ім’я, а потім одну з них подарував своєму найближчому соратнику по бізнесу і його темних справах Симоненко Ніні Василівні, оформивши як купівлю-продаж. Договір на право власності зберігається в Чернігівському міжміському бюро технічної документації. Також за бюджетні кошти були побудовані будинки з усіма зручностями для спеціалістів села, частина з яких стала чомусь власністю приватної агрофірми, а більше десятка квартир п’ять чи сім років пустують, розвалюючись, розкрадаючись, не передаючись на баланс місцевої сільської ради.

 На околиці села є комплекс ставків, які належать КСП „Авангард”, але

риба , яка виростає в них, теж стає власністю місцевої приватної фірми.

 Працівники місцевих господарств, втративши, закріплені в Конституції України права на щорічну відпустку, лікарняні, оздоровчі і т.д. , на сьогодні мають ще поки що право безкоштовно хіба що дихати місцевим повітрям, насиченим запахами від місцевої переробки , від гноївки, яка часто широкою річкою тече в Десну з тваринницького комплексу.

 Послідовно впроваджуючи в життя принципи аграрної реформи, розробленої радником Боровиком, у Свердловці через кілька років буде, мабуть , запроваджене кріпосне право. На сьогодні людина, яка проживає або хоче проживати в будинках, що поміняли за останні роки власність з державної на приватну „Агрофірми-А”, повинна заключити з фірмою трудовий договір. Згідно положення цього документа житло може перейти у власність працівника через 25 років роботи його і всіх членів його

сім’ї у вищезгаданій фірмі. В противному разі, отримавши зауваження хоч і на 24 –му році роботи, людина разом із своєю родиною опиниться на вулиці.

Людей, що проживають в таких квартирах, змушують підписувати ці кабальні договори , інакше їх виженуть з роботи і виставлять рахунок за проживання за ціною кільказіркового столичного готелю.

Таких прикладів свавілля місцевих „авторитетів” можна наводити безліч.

Якщо нова влада і правоохоронні органи не бачать цього, то люди навряд чи помітять різницю між старою і новою владою і їх остання надія справді може дуже скоро померти. А наш „ герой”, будучи, мабуть, і надалі почесним радником нашого екс президента Леоніда Даниловича, стане ще й радником з аграрних питань Віктора Ющенка. Бо хто ж як не він, наш знаний всіма „Сусанін”, виведе наші українські села з болота, в яке завела його ж злочинна влада за роки становлення незалежної української держави, якій так плідно і щиро всі ці роки слугував пан Боровик.

Ходот Леонід,  Ходот Людмила
Чернігівська область
16212 тел. 04656-35731