Чернігівці вже подорожують Європою без віз

З 11 червня українці, власники біометричних паспортів, мають змогу подорожувати країнами Європейського Союзу без віз.

Серед великої кількості наших співвітчизників є і чимало чернігівців, які вже скористались перевагами безвізового режиму.

Близько третини українців, які перетнули кордон з ЄС із 11 червня, коли почав діяти безвізовий режим, скористалися біометричними паспортами. Більшість із них отримали паспорти в 2015-му і 2016 роках.

Говорячи про тих, хто скористався "безвізом", тобто мав тільки біометричний паспорт без віз і будь-яких інших документів, то таких з 11 червня станом на кінець липня, було більше 120 тисяч осіб.

Як отримати паспорт без черг?

Для того, щоб скористатись безвізовим режимом, в першу чергу необхідно оформити біометричний закордонний паспорт.

Наразі паспорти видаються без збоїв, проте стоять черги, особливо в обласному центрі.

Крім Чернігова, на сьогодні, по всій області в управліннях ДМС встановлені автоматизовані робочі місця для отримання біометричних документів. У всіх 24 територіальних підрозділах ДМСУ в Чернігівській області можна отримати біометричні документи, як паспорт в формі ID-картки, так і паспорт громадянина України для виїзду закордон. З адресами та контактними даними територіальних підрозділів більш детально можна ознайомитись на сайті установи.

Втім, деякі чернігівці вдаються і до хитрощів. Чернігівець Микола Іллєнко паспорт поїхав оформлювати до Мени, бо чув, що в Чернігові черги.

"Я прийшов спеціально за 10 хвилин до відкриття, але ніякої черги не було. Подав документи по самій звичайній процедурі за 557 гривень, ніяких додаткових комісій мені не намагались нав’язати. Паспорт мені був потрібен без поспіху, тому я його забрав десь через півтора місяці, без будь яких проблем." – розповідає Микола.

У майбутньому Микола планує поїхати на гостини до друзів у Польщу.

Крім того, за допомогою сервісу iGov можна в онлайні записатися на біометричний закордонний паспорт в 110 відділеннях ДМС. Нажаль, наразі послуга не доступна на Чернігівщині, проте автори обіцяють розширювати географію послуги.

Сервіс не дозволяє повністю перенести в онлайн оформлення біометричного закордонного паспорта, але з його допомогою можна записатися в електронну чергу, заповнити заздалегідь всі необхідні документи (щоб не треба було ксерить їх на місці), провести оплату.

Що питають на кордоні?

Чернігівська журналістка Віра Курико вже не вперше подорожує закордон. Кордон з Польщею перетинала двічі - минулого року та цьогоріч. Обидва рази - влітку. Тому черги на кордоні були доволі великими: відпустки, мандрівки, сезонні роботи.

"Минулого року я мала візу, яку зробила на підставі запрошення на відвідини. Тяганини з візою було багато й гадалося, що то буде найважче, а найважчим виявилося 12 годин на кордоні, агресивні прикордонники, довга перевірка документів. Перетинала кордон на авто. Цього року їхала без візи. Мала тільки страхування та запрошення на відвідини. Український кордон перетнула на автобусі, а от польський - на авто. Бо було мало часу й серед кордону довелось витягати валізи з багажника автобуса й шукати авто, яке б перекинуло на польський бік. Прикордонник бачила, що я підсідала, польською запитала, куди я їду, забрала паспорт, за 5 хвилин він був у мене з печаткою. Ні страховки, ні грошей, ні квитків, ні бронювання номерів, ні запрошень не питала. Більшість моїх друзів розповідають такі ж історії." – згадує свою мандрівку Віра Курико.

На її думку переваги безвізового режиму очевидні, оскільки після першої її поїздки було бажання ніколи в житті більше не перетинати кордонів.

"Але на саміт кордоні особливих змін не помітила. Ті, хто везли цигарки - хвилювалися так само, з вікон авто так само подавалися в руки прикордоннику скручені талончики (минулого року мені й пояснили, що то гроші), якісь авто так само намагаються влізти між іншими без черги. Процес особливо не змінився. Тільки привітніші митники, трошки привітніші." – розповідає журналістка.

Учасник АТО у складі спецбатальйону "Чернігів" Олег Власенко до Німеччини летів літаком. Так само, користуючись безвізовим режимом.

"Сів в літак, прилетів, вийшов, отримав штамп, поїхав. Все надзвичайно просто. Я мав з собою страховку, брав на всякий випадок запрошення, але ніхто нічого не запитав. Прикордонники в Дортмунді просто поставив штамп і пропустив мене без зайвих питань." – згадує Олег Власенко.

Втім на кордоні не обійшлося і без курйозних ситуацій.

"Деякі наші співвітчизники просто виписували поклони німецькій прикордонній поліції. Люди, що ти не скажи, але бояться ще. Це і смішно, і в якійсь мірі може трошки принизливо, але є така ситуація" – говорить Олег Власенко.

Трохи "суворішими" виявились італійські прикордонники, які трапились у мандрівці студентці Дарині Кухоть.

"Ми мали з собою страхування, зворотні квитки на літак, та готівкові кошти. На паспортному контролі прикордонники спілкувались італійською, на англійську дуже рідко хтось переходив. І єдине, що він попросив нас показати - це зворотній квиток. Запитав скільки днів плануємо перебувати в Італії і чи плануємо відвідати інші країни ЄС. Також поцікавився де мешкатимемо в Італії. Ми хоч і мали бронювання, але він його не дивився." – розказує Дарина Кухоть.

Міф про те, що для того щоб подорожувати Європою доведеться везти на кордон той самий пакет документів, що і раніше здавався в консульство, здається вже остаточно розвінчаний. За весь період дії безвізового режиму у перетині кордону було відмовлено лише 51-му українцю. Це менше ніж 0,05% від кількості українців, які скористалися безвіком. Основних причин відмови дві: перевищення припустимого строку перебування в країнах ЄС під час попередніх візитів і нездатність підтвердити мету своєї поїздки.

Запровадження безвізового режиму це шанс для всіх українців без перешкод подорожувати країнами ЄС, набувати досвіду та переймати той рівень стандартів життя, який притаманний цивілізованим країнам. 

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.