Не за всякий пай землі платить найбільший у світі експортер олії

«Дружбани», чи то пак вже «Kernel», який їх «з’їв», відзначилися у Борзнянському районі Чернігівської області ставленням до орендодавців і закону.

Про це повідомляє у соцмережі Facebook власник земельного паю Віталій Назаренко.

«Особисто, як пересічному громадянинові, довелося зіштовхнутися з нахабством і вседозволеністю аграрних корпорацій. Маю у власності земельний пай, розміром приблизно 3 га в Борзнянському районі. Колись здавав його в оренду СТОВ «Дружба Нова». Але, зрозумівши непорядність так званих інвесторів, які, зайшовши на землі колишнього колгоспу, довели до ручки тваринництво і дощенту розібрали ферми, договір і з ним не продовжив. Тим паче, що за оренду людських паїв товариство сплачує мізер. Здається, 2500 грн на рік. Відтак, починаючи з 2011 року, мій пай не перебував в оренді», – розповів Віталій.

Така передісторія. Буває… Та цікавіше інше: кристування землею без угоди про це.

«Незважаючи на це, сільгосппідприємтсво продовжувало обробляти землю, виснажуючи її то кукурудзою, то соняшником. Віднедавна більшість СТОВ «Дружба Нова» була поглинута корпорацією «Кернел» – світовий лідер з виробництва соняшникової олії. Що таке соняшник і як він виснажує землю можете спитати у будь-якого агронома-першокурсника. Важко навіть уявити, який земельний бал мого паю після десятиліть витискання гумусових соків. Зрештою, питання навіть не в цьому», – повідомляє власник паю.

І, схоже, припиняти це компанія-латифундист не збирається?

«Зваживши всі аргументи, вирішив самостійно обробляти свій пай. Як і належить, спочатку усно, а потім письмово попередив про це регіональне керівництво Віталія Леонідовича Давидова (місто Борзна) та Олега Дмитровича Власенка (селище Варва). До сьогодні не отримав від них відповіді. Слухавку телефону не бере ні один, ні інший, – повідомляє Віталій Назаренко. – А вимоги мої до них прості і законні: вивести в натурі пай і компенсувати втрати за шість років, які я поніс в результаті самозахвату земельної частки-паю. Сума для корпорації – мізерна і смішна. Але ставлення працівників корпорації до простих людей просто таки обурює».