«Корупційний самогубця»: Чиновник планував брати хабара на очах натовпу?

Судовий розгляд справи про підозру в отриманні хабара колишнім головою Бобровицької РДА Супруном виявив чимало протиріч, зокрема, розбіжність слів головного свідка під час досудового розслідування та у суді.

В. о. голови РДА Ляховенко, котрий був першим заступником підозрюваного, свідчити на його користь у суд не з’явився, пославшись на зайнятість.

За версією прокуратури Чернігівської області, 11 серпня 2015 року в будівлі Бобровицької районної лікарні (а там же різних людей повно!) мав статися злочин.

Близько 9-ї ранку місцевий підприємець Анатолій Гусак, директор ТОВ «Інтергаз-5000» (автозаправна станція), збирався передати голові Бобровицької РДА Миколі Супруну 45 тисяч гривень хабара, якого чиновник начебто вимагав у нього майже рік. Офіційне формулювання: за допомогу у виділенні, а потім зміні цільового призначення 0,4 га землі на території Браницької сільради (Бобровицький район).

Щоправда, допомагати Супрун мав не Гусаку, а іншому підприємцю районного масштабу Валерію Коребі, котрий хотів отримати ділянку для ведення особистого селянського господарства, щоб якнайскоріше змінити її призначення і облаштувати газову заправку.

За словами Гусака, напряму хабара посадовець не вимагав – просив надати спонсорську допомогу на розробку проекту будівництва РАЦС. Підприємець погоджувався дати гроші не стільки заради бобровицьких молодят, що слідує з його допиту, а з розуміння: без допомоги голови РДА Кореба про заправку мріятиме ще довго. Проте Гусака насторожило, що Супрун підганяв його з грошима та збільшував їхню суму. Починалося, мовляв, з 30 тисяч, а за кілька тижнів стало 45 тисяч.

Ось тут у підприємцеві й спало на думку, що чиновник хоче привласнити кошти. Чому це раптом його обурило, якщо давати гроші збирався виключно для прискорення документообігу? Яка різниця, куди вони підуть, якщо документи будуть?

Слід зазначити, що Гусак з Супруном знають один одного не перший рік. Щоправда, за словами посадовця, не дуже близько. У 2005 році, йдучи з бізнесу у політику, Супрун продав корпоративні права на свою заправку саме Гусаку.

Зазвичай, сідаючи у чиновницьке крісло, бізнесмен формально позбавляється своєї справи, переписуючи її на родичів чи друзів, однак вже колишній чиновник запевняє, що з підприємцем навіть зараз знайомі тільки «шапочно». Що дивує, бо з паливного бізнесу Супрун перебрався у крісло заступника голови Бобровицької РДА з питань палива та енергетики, тобто, як це «заведено», міг би прокачувати бюджетні гроші через свою компанію.

Побудувати у Бобровиці РАЦС, щоб, як говорить Супрун, місцеві молодята не їздили розписуватися у село Степові Хутори Носівського району, він мріяв уже давно. Якісь обриси це набуло, коли була прийнята Програма оздоровлення району на 2014-1015 роки (показує особистий її примірник). Звісно, у бюджеті грошей на РАЦС не було, проте, щоб десь їх просити (у області, держави, спонсорів), мовляв і потрібен проект, який буде доказом фінансовій стороні, що просять на реальну справу. Супрун запевняє, що такі настанови дає й обласне керівництво: покажи проект, щоб ми бачили, на що просиш гроші.

У тій програмі оздоровлення значаться, наприклад, дитячі садки у Старій Басані та Рудьківці, спортзал у Бобровицькій школі №1, проекти на які були зроблені, у тому числі й за спонсорські гроші, а після того, знову таки здебільшого за спонсорські гроші, дані пункти програми були виконані. Таким же чином планував Супрун побудувати і РАЦС.

Обвинувачення, піддаючи сумніву дані слова захисту, надало невідомо звідки взяту довідку, що за період з 1 січня до 11 серпня 2015 року Бобровицька РДА не отримувала жодної спонсорської допомоги.

На противагу захист надав невідомо звідки взяту довідку про використання РДА наданої громадянами спонсорської допомоги. Супрун говорить, що такої форми довідки РДА щомісяця передає в ОДА на вимогу останньої.

За словами колишнього посадовця, невдовзі після прийняття програми оздоровлення до нього звернувся Гусак з пропозицією профінансувати розроблення проекту РАЦС. Умова у підприємця була одна: роботи має проводити зареєстроване у Чернігові ПП «Проектно-будівельна фірма «Дом». Він, мовляв, давно співпрацює з головним інженером компанії Олександром Даниленком.

Супрун тих чернігівчан не знав, однак його це не хвилювало і одразу після «наведення мостів», посадовець, ще влітку 2014 року, сповістив на сторінках районної газети: запрошена з Чернігова фірма буде проектантом РАЦС. Фінансова сторона питання його не обходила, бо її вирішував Гусак. Чиновник мав підготувати потрібну для початку роботи над проектом документацію.

Водночас, нібито зовсім не пов’язане з РАЦС, йшло виділення землі Коребі. На початку березня 2015-го він бажану ділянку отримав. Законність процесу підтверджується свідком, який займався виготовленням документів. Проте 1 квітня заступник начальника обласного відділу протидії корупції приймає від Гусака… усну заяву про те, що Супрун вимагає від нього 45 тис. грн. за ділянку для Кореби.

Цікаво, що кримінальне провадження по голові РДА було відкрите ще у лютому, коли Гусак навіть усної заяви не надавав. Приводом стало, мабуть, повідомлення деякого майора Духна з обласного УМВС: здобуті дані, що Супрун вимагає від Гусака 40 тис. хабара. Від кого здобуті? Й досі загадка, як і те, на основі чого проти голови РДА були розпочаті негласні слідчі дії, які неможливі без ухвали суду. Прокуратура каже, що ухвала є, але витребувати її неможливо, бо вона…таємна.

Сам Гусак на суді зазначив, що сумніви стосовно намірів Супруна у нього виникли тільки… влітку 2015-го, тобто через кілька місяців після (!) надання усної заяви.

Далі – більше. 11 серпня, коли, згідно з міліцейським протоколом, Гусака в Чернігові «заряджали» міченими грошима для Супруна, самого Гусака в Чернігові не було. Його особисті слова: 11 серпня був у Києві. Хто ж тоді отримав 45 тис. мічених і підписався під протоколом про отримання? Не зрозуміло і хто був власником хабара, бо Гусак стверджував, що гроші його, а правоохоронці – їхні.

Між тим своєю чергою йшла зміна цільового призначення 0,4 га Кореби. 15 червня Бобровицькою РДА прийняте розпорядження №120 про надання дозволу на розроблення детального плану території щодо зміни цільового призначення землі Кореби з ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення газової заправки.

7 серпня відбулися громадські слухання з цього приводу. 17 присутніх, на чолі з першим заступником голови РДА Ляховенком, одноголосно висловилися за заправку. «Це позитивно вплине на розвиток інфраструктури району», - підсумував перший заступник.

Супруна на громадських слуханнях не було, а наступного робочого дня, 10 серпня, він, зважаючи на результати слухань, підписав затвердження плану перепрофілювання землі Кореби. А далі було рокове для Супруна 11 серпня.

Неодноразово до того проектант («ДОМ», Даниленко), котрий давно визначив вартість проекту РАЦС (45 000 грн.), звертався до голови РДА з приводу грошей. Той виходив на Гусака, мовляв, обіцяв - давай. Підприємець, аргументуючи, що його рахунки арештовані, пропонував готівку, але все ніяк не міг передати. Зрештою, домовилися на 11 серпня, о 9-й у райлікарні, коли Даниленко мав бути у Бобровиці для презентації проекту центру матері і дитини.

Показання Гусака малюють трохи іншу картину. У райлікарні він мав передати Супруну хабар за землю Кореби. Одне дивує у словах підприємця: того дня і в той час у райлікарні мала бути (і була) делегація з Чернігова на чолі з першим заступником губернатора Сахневичем, яку невідлучно супроводжував Супрун. Невже голова РДА не міг вигадати кращого місця і часу для отримання хабара, аніж за присутності поважних гостей? Якщо Гусак, як він стверджує, мав передати гроші Супруну (хабар), а не Даниленку (проект), то чому так довго вони не могли перетнутися, якщо обидна живуть у Бобровиці?

У свою чергу Даниленко повідомив, що напередодні 11 серпня йому телефонував Супрун і сказав: Гусак передасть гроші у лікарні.

Підприємець на зустріч не прийшов, бо, за версією прокуратури, він отримував мічені гроші у Чернігові, а за версією самого Гусака – був у Києві. Саме справами у Києві він і пояснив Супруну свій «прогул» і запропонував того ж дня зустріч у себе в офісі. Сказав, є важлива розмова.

«Тільки я зайшов до його кабінету, він кинув на газету гроші і втік, лишивши мене на самоті», – каже Супрун.

«Я передав йому хабара, він загорнув гроші у газету («Бобровиця+» від 8 серпня. – Авт.) і пішов, – каже Гусак.

Як би там насправді не було, але за кілька хвилин Супрун опинився в оточенні правоохоронців. Міченої фарби на його руках виявлено не було, хоча, за його словами, при затриманні міліція безрезультатно вимагала від нього перерахувати гроші.

При обшуку в кабінеті Супруна виявлений запис у блокноті. Напроти 11 серпня рукою посадовця зроблений запис: «9.00 ЗАГС Алекс. Мих.(це Даниленко. – Авт.) 45 АЗС». Власник блокноту свій запис пояснює так: під АЗС він розуміє Гусака, бо тому належить колишньої його АЗС, а, значить, Даниленко отримає 45 тисяч від Гусака за проект РАЦС.

Однак якщо згадати першу версію Гусака про те, що Даниленко, як посередник, передає хабара Супруну, то можна припустити: посередник Даниленко передає Супруну 45 тисяч за АЗС Кореби.

Питання тільки: Чому у Гусака дві різні версії про одну й ту ж подію? Чийсь план «А» не спрацював і довелося застосовувати інший?