Два вовки – два поросяти. І три сотні

«Поїхали разом із Миколою Удовенком та Віктором Лук’яненком в урочище «Ракитне», що між селами Феськівка і Дягова, – каже Дмитро Вечера з міста Мена Чернігівської області. – Чому туди? Це було щось на зразок мисливського чуття. Та й знав я, що вовки полюбляють те місце. І в одному, і в іншому селі є худоба. Це приваблює звірів».

Мисливці побачили на полі зграю з шістьох вовків. Повитягували рушниці, почали стріляти.

Один звір упав одразу. Другого, найбільшого, звалили з третього пострілу. Ще один, поранений, побіг у бік заповідника «Чамарове». За ним решта троє.

– Вовки харчуються падаллю, хворими дрібними лісовими звірами. Навідуються у села, розносять інфекцію, – розповідає Дмитро Вечера. – Словом, жаліти їх не треба. На моєму рахунку більше десятка впольованих вовків.

За кожного вовка мисливцям пообіцяли 50 грн. премії від районної організації Товариства мисливців і рибалок. Ще 100 грн. – від «Менарайагролісництва». Сільгоспкооператив «Феськівський», на землях якого вбили вовків, подарує чоловікам двох поросят.

– Вовків цього року розвелося дуже багато, – розповідає головний мисливствознавець Семенівського району Олег Дудко, 29 років. – Торік майже не було снігу, тому в Семенівському районі вполювали лише трьох. Позаторік – 18.

Держлісгоспи і приватні мисливські господарства платять винагороди з власних коштів. У приватників вони значно більші.

– Даємо 500 гривень. Шкуру нам здавати не треба. Лише привезіть і покажіть убитого вовка, – пояснює директор мисливського господарства «Міжрічинське» у Козелецькому районі Юрій Дегтяр, 54 роки. – Ми собі для звіту беремо лише череп. Усе інше залишаємо мисливцю.

На фото: Дмитро Вечера з міста Мена показує застрелених вовків. У молоді роки чоловік працював у Сибіру, часто полював у тайзі. Коли повернувся до Мени, очолював районну організацію Товариства мисливців і рибалок

Фото: Раїса Михайенко