Жителі Вільшан стали жертвами граду “з куряче яйце”
У понеділок там летіли шибки
У понеділок після дощу жителі сусідніх Домашлина й Гаїв дзвонили до Вільшан, щоб спитати, що в них сталося. Небо над Вільшанами було чорним і гуло, неначе ескадрон танків їхав. А люди з Волинки кажуть, що у пору, коли чекали корів з паші, над Вільшанами, здавалося, літали літаки.
- Це справді було щось жахливе, - розповідають вільшанці. - Почався дощ, а за ним - посипав град. Спочатку він падав величиною з копійку, а тоді на землю полетіли “курячі яйця”. Люди почали рятувати свою живність. У деяких господарів градом побило каченят. Корів як зустрічали, то на голови одягали куфайки, бо градом лупило з усіх сил. А один чоловік виглядав свою годувальницю у шоломі.
Віталій Бідний, безробітний, житель Вільшан:
-- Ми були вдома, коли на небі з’явилась хмара з боку Корюківки. Було чути шум. Пішов дощ. Я зайшов до хати і чую: як увалив град! Гримнуло сильно з тріскотом. Мати, боячись, теж до хати заховалась. Град був великий - десь із куряче яйце. Дуже холодний і колючий. З рівчака аж вода підскакувала. Страшне! Випало його чимало. Лежало сантиметрів двадцять. Ще й сонячного ранку лід не весь розтанув.
Ніна Бідна, мати Віталія, пенсіонер:
- Я ходила по граду, наче по камінню... На городі витрощило все. А син нещодавно понасаджував кущиків красивих (в Києві купив), то за них переживав. І шкода дуже, що їх побило. І туї, які син теж ще раніше купив і посадив у дворі, теж побило. Тепер можуть у них верхівки не рости. Крім рослин, град у нас так побив лічильник, що диск не крутився і не рахував. Ми подзвонили до РЕМу, то оце приїхали, ремонтують.
Оксана Редько, випускниця школи:
- Я була у хаті. Нікого не було вдома. І раптом дивлюсь - град, такий десь, як мій кулак. Я стала біля вікна, дивлюсь. І тут раз - великий шматок разом зі склом падає мені прямо в руку. Я злякалась і відскочила. Такий град йшов десь із півгодини. У нас вибило 5 шибок у хаті. Але подібних вікнопроломів у селі сталося багато в кого. Ми вже 4 шибки засклили, одна залишилась (станом на вівторок. - Авт.). А на городі помідори повибивало, в саду - груші і яблука, повен двір листя. Я такого чуда ще ніколи не бачила.
Олена Богданьок, педагог:
- Ми сиділи з сусідом на лавочці, розмовляли. Потім насунула хмара. Почався дощ, а за ним - град. Ми сховалися до кухні перечекати його. Дивимось - а на вулиці твориться щось неймовірне: тече вода, а по ній - град. Він не розтавав довго, аж до ранку лежали кучі льоду. Після граду ми пішли шукати свою корову, бо одна не прийшла з паші. І не тільки наша. Курей, правда, ми встигли загнати. А в декого, казали, каченят побило. У нас же ще вибило світло, а мені мали дзвонити на мобільний, а зарядити його було нічим. На порозі стояло відро - його розбило, миску пластикову, з якої курчата воду пили, теж розбило вщент. На городі не стало ні огірків, ні помідорів, ні перцю. На клумбі з троянд позбивало пуп’янки! Дуже шкода...
![]() |
Жителі Вільшан стали жертвами граду “з куряче яйце”. (с) Світлана ДУШИК [Збільшити] | |
![]() |
Жителі Вільшан стали жертвами граду “з куряче яйце”. (с) Світлана ДУШИК [Збільшити] | |
![]() |
Жителі Вільшан стали жертвами граду “з куряче яйце”. (с) Світлана ДУШИК [Збільшити] | |
![]() |
Жителі Вільшан стали жертвами граду “з куряче яйце”. (с) Світлана ДУШИК [Збільшити] |
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 6275 |
Додати коментар: