Депутат розслідує афери транспортників на залізничній станції Короп

Йдеться про загальнодержавну аферу на залізничному транспорті, що її фактично виявив і взявся розслідувати народний депутат, член фракції БЮТ Віталій Корж. Розслідування почалося від непоказної тупикової залізничної станції в райцентрі Короп на Чернігівщині й привело до керівників транспортної галузі України.

Суть справи виявилася, на перший погляд, досить простою, якщо б не сказати примітивною: залізничне начальство вирішило поповнити касу за рахунок перетворення окремих частин державних залізничних колій загального користування на комерційно–монопольні “доходні місця”. При цьому застосовуючи методи відвертого і нахабного тиску на підприємців–замовників залізничного транспорту.

До 2006 року всі операції, крім суто транспортування залізницею, замовник вантажу виконував на свій розсуд і за свій кошт (в тому числі й розвантаження вагонів на підвищеній колії), як правило, своїми, а не “їхніми” (залізничними) силами.

Нагадаємо, що підвищена колія –– є місцем загального користування, а отже користування нею завжди входило в залізничний тариф на перевезення, так само, як у вартість залізничного квитка пасажира входить користування вокзалом, пероном і туалетом у кінці перону.

Проте завдяки “підприємливості” державних службовців у залізничній уніформі, з’являється ще один договір –– на дозвіл (!): про надання підвищеної колії загального користування в погодинне користування вантажоодержувачам за додаткову плату –– 13 грн 44 коп за годину.

Але комерційникам від державної власності було мало стягувати додатковий тариф за погодине користування тим, за що вже сплачено. З січня 2006 року від замовників на перевезення вони фактично примусово почали вимагати додаткової сплати тарифу за надання послуг, якими монопольно обтяжували замовників. А потім, коли замовники відмовилися від таких “послуг”, тоді панове від залізниці продали вантаж, що належав замовникам та ще й телеграмами попередили клієнтів замовника, щоб ті більше не надсилали вантажів. Водночас на в’їзді до місць розвантаження залізничники поставили шлагбаум.

Таким чином залізничні неомонополісти розширили рамки своєї експансії далеко за межі своєї галузі, взявши на себе функції такої собі господарчої поліції, яка на комуністичний кшталт регулює економічні стосунки незалежних суб’єктів господарювання в ринкових умовах…

На разі не вдалося встановити лише одного: в який кінцевий пункт призначення надходять гроші від комерційної монополізації державного майна, хто, як і на що ці гроші використовує.