VIP-мисливцi — хто вони?

Серед найбiльших вад, з якими людство увiйшло в третє тисячолiття, є бажання знищувати... Якщо нашi далекi предки змушенi були полювати, аби прогодувати себе та рiдних, то для їхнiх нащадкiв це заняття перетворилося на предмет вiдпочинку та втiхи. Із застосуванням вишуканих пiдступних методiв. І це жахливо для всiх, хто живе поряд.

Чернiгiвщина — рiдкiсний у природному вiдношеннi край: iз голубими плесами озер, зеленими луками, багатими на ягоди та гриби i звiрину лiсами. Проте останнiм часом i тваринний, i рослинний свiт Придеснянського краю помiтно збiднiв. Це результат не тiльки техногенного впливу та стрiмкої урбанiзацiї, а й бездумного чи, скорiше, байдужо-споживацького ставлення людини до навколишнього свiту.

Чернiгiвський мiжрайонний природоохоронний прокурор Анатолiй Помаз стурбований масштабами браконьєрства в областi. Протоколи про порушення та злочини у цiй сферi, за його словами, складаються мало не кожного дня, але ситуацiя не полiпшується.

Найбiльшу тривогу викликає те, що часто законодавство з охорони природи порушують особи, котрi за своїми професiйними обов’язками повиннi стояти на його сторожi. Нещодавно було затримано iнспектора мiлiцiї з Чернiгова, колишнього начальника слiдчого iзолятора та двох охоронцiв, якi попри заборону на полювання вбили в лiсах пiд Чернiговом трьох лосiв, поросну дику свиню та косулю.

Спiйманi на гарячому iз речовими доказами браконьєри пропонували правоохоронцям владнати справу на мiсцi, звiсно, за щедру грошову винагороду. А отримавши вiдмову, вдалися до погроз втратою роботи та телефонними дзвiнками впливових людей — покровителiв. Шантаж не справив на мiлiцiонерiв очiкуваного впливу, й усi браконьєри були доставленi до Чернiгiвського районного вiддiлу мiлiцiї.

Обурює те, що горе-мисливцi не просто проiгнорували заборону про полювання, а вдовольняли свої бажання з азартом, який важко назвати просто спортивним. Для полювання вночi вони спецiально встановили на автомобiлi фари бiльшої потужностi.

Дiльничний iнспектор уже звiльнений з органiв внутрiшнiх справ. І на iнших любителiв гострих вiдчуттiв чекає покарання. Але чи є воно адекватним щодо втрат?

У Козелецькому районi товариство мiсцевих шанувальникiв природи утримує кiлька зубрiв. І ось минулої весни браконьєри вбили одного з лiсових красенiв. А полювання на них у наших лiсах категорично заборонено. Правоохоронцi знайшли пiдозрюваних iз речовими доказами аж у Києвi. За всiма виявленими фактами прокуратура порушила кримiнальну справу.

— Лише штраф у розмiрi вiд 600 до 1700 гривень — оце i все, що чекає на браконьєрiв, — розводить руками Анатолiй Помаз. — Досi суд не винiс жодного рiшення про притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi чи ув’язнення. Найчастiше порушники вiдбуваються штрафами i це їх повнiстю влаштовує. Бо для власника, скажiмо, карабiна з оптичним прицiлом вартiстю в тисячу доларiв це не вельми великий клопiт. Кажуть, що посилення кримiнальної вiдповiдальностi за браконьєрство могло б втамувати апетити багатьох.

Та навряд, бо й найжорсткiший закон ще не гарантує пов­ної законослухняностi громадян, доки самi люди не стануть добрiшими та не усвiдомлять власної мiсiї у ставленнi до братiв наших менших.