Народу – видовищ: як чернігівські депутати поділили 164 мільйони

3,9 млн. грн. на криту зимову ковзанку, 900 тисяч на атракціон «Казковий експрес», 4,5 млн. грн. на «мерський фонтан» і понад 9 – на сквер імені Хмельницького.

Це лише невелика частина із витрат, які з подачі міського голови Владислава Атрошенка затвердили депутати на 10 сесії міськради.

Проголосували без довгих обговорень, якщо не рахувати, звичайно, баталій довкола фонтану біля «Мегацентру».

 Неоднозначність деяких статей витрат, на які спрямували кошти платників податків, викликали відповідну реакцію серед чернігівців.

Дехто взявся згадувати Атрошенку про його незрозумілу любов до фонтанів, які, до того ж, з кожним разом все дорожче обходяться міському бюджету. Захисники мера стверджували: хай краще витрачає кошти на фонтани, мовляв, його попередник Соколов і цього не робив.

Та доцільність бюджетних витрат краще оцінювати у порівнянні із іншими статтями.

Наприклад, скандальний «мерський» фонтан ціною у 4,5 мільйони гривень та атракціон «Казковий експрес», який за гроші батьків розважатиме маленьких чернігівців, коштують лише на 200 тисяч гривень менше, аніж в бюджеті 2016 року закладено на програму підтримки створення ОСББ(5,6 млн. грн) – однієї із ключових у місті. При цьому, ще при обговоренні цієї програми начальник управління ЖКГ Ярослав Куц говорив: грошей, закладених у програмі, вистачить лише на перших «щасливчиків», які вирішать створити ОСББ.

Загалом, у 2016-17 рр. на створення ОСББ у Чернігові виділять трохи більше 13 мільйонів гривень: стільки ж, скільки передбачено на реконструкцію скверу імені Хмельницького із додатковими двома фонтанами у ньому.

Якщо продовжити далі по важливим видаткам, які не були враховані при перерозподілі «легких» грошей, то жодної копійки не було виділено на утеплення будинків, що дозволило б чернігівцям зекономити на опаленні.

Натомість, близько 20 мільйонів гривень, за словами заступниці начальника фінансового управління Олени Лисенко, забрали з програми ремонту чернігівських будинків. Мовляв, ці кошти тепер передбачені у нових тарифах на квартплату, які, утім, самі керівники ЖЕКів називали недостатньо економічно обгрунтованими.

Ще 900 тисяч гривень передбачено на створення Єдиного розрахункового центру. За твердженням першого заступника міського голови Михайла Шостака, це дозволить видавати чернігівцям замість 5-6 платіжок одну. Утім, далеко не всі керівники підприємств-надавачів послуг погоджуються працювати із Єдиним розрахунковим центром, про що Шостаку нагадували у сесійній залі.

Інші бюджетні цифри для порівняння – вартість створення колл-центру ЖЕК-10 дорівнюватиме проведенню робіт із капітального ремонту даху головного корпусу міської лікарні №2 – понад 800 тисяч гривень.

І, зрештою, одна із найсумнівніших статей видатків – відродження у Чернігові так званого депутатського фонду, на який передбачено 8,4 млн. грн. Кожен із депутатів отримає по 200 тисяч гривень. Половину суми витратять на ремонт вулиць і міждворових проїздів у приватному секторі. Та за твердженням депутата Максима Черненка, цих коштів навряд чи вистачить на проведення великого обсягу робіт.

Натомість, інші 100 тисяч гривень кожен депутат може витратити на свій розсуд. Ігор Андрійченко з «Демальянсу» планує віддати їх на підтримку громадських організацій, а от решта опитаних обранців поки не визначилися зі своїм вибором. Дійшло до абсурду: Павло Вовк радиться із виборцями на своїй сторінці у Фейсбук.

Натомість, віддавши 8,4 мільйони гривень на «депутатський фонд», обранці забули про ремонт дитсадків.

Одним із перших коментарів під записом Владислава Атрошенка на сторінці у Фейсбук, в якому він поділився радістю щодо виділення 4,5 мільйонів гривень на фонтан навпроти «Мегацентру», стало прохання звернути увагу на аварійний стан 35 дитсадка.

Загалом, незадоволених перерозподілом «легких грошей» платників податків навіть у сесійній залі вистачало. Та необхідні 26 голосів за сумнівні видатки таки знайшлося. Депутат Максим Черненок погоджувався із критикою запропонованих статей, однак, за його словами, ці кошти необхідно освоїти до кінця року.

«Я є ще є будівельником, і трошки розумію скільки є часу встигнути виконати ці роботи до кінця року. Тому що, якщо це не зробиться, то тоді нова процедура, нове затвердження» - сказав Черненок.

А от Павло Вовк, який чи не найактивніше критикував запропоновані зміни до бюджету, проголосував, зрештою «за». Щоправда, у перерві засідання він виправдовувався, мовляв, думав, що голосував за кошти на «мерський» фонтан(Атрошенко поставив голосування по змінам до бюджету під час суперечок довкола фонтанів – ред.).

Поза тим, є як мінімум 3 версії стосовно того, чому «понаднормові» 164 мільйони гривень витратили радше на розваги, ніж на необхідні для містян програми.

Чернігівський журналіст Ігор Грищенко у своїй статті припустив, що мільйонер Атрошенко і більшість містян живуть у різних світах. Міському голові просто не спало на думку, що десятки мільйонів гривень доцільніше було б витратити на те ж таки утеплення будинків, аніж на фонтани. Мовляв, ситий голодного не зрозуміє.

За іншою версією, яку побіжно озвучував, у тому числі, й Максим Черненок, міська влада пішла шляхом найменшого спротиву, витративши «легкі» гроші на проекти, які вдасться завершити до кінця року.

Третя причина, на яку звернув увагу один із депутатів міськради, криється у тому, що Атрошенко прагне продемонструвати своїм виборцям якомога швидші результати своєї роботи. Зробити це за рахунок красивих фонтанів та душових на «Золотому березі» набагато легше і швидше, аніж проводити систематичну роботу із ремонту дитсадків, або ж утеплення будинків.

Істина, як то кажуть, десь посередині. 

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити