Центр Чернігова може не потрапити до ЮНЕСКО через… «дуркування» депутатів і агресію забудовників

Концепція Генерального плану Чернігова, розроблена без врахування зауважень та участі громадськості, може поставити хрест на спробі включити історичний центр міста до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Впевненість у цьому сьогодні, 1 червня, висловили учасники експертного обговорення, що відбулося в Громадському прес-центрі "Ініціатива".

Захід проводився за підтримки неурядової організації «Інтерньюс Нетворк, Інк» (США) у рамках програми «Український Медійний Проект (У-Медіа)».

Як відомо, на останній сесії Чернігівської міської ради депутати ухвалили рішення розробити "Концепцію Генерального плану Чернігова". На її розробку, за особистого лобіювання міського голови Чернігова Владислава Атрошенка, з міського бюджету виділяється мільйон гривень. Питання викликало багато непорозумінь та дискусій, як в самому депутатському корпусі, так і в середовищі журналістів, громадських активістів та блогерів. Зокрема, йшлося про те, які наслідки матиме розробка нової концепції (стару ухвалено 1999 року) для забудови центральної та історичної частини міста.

Як зазначив громадський активіст Олександр Гашпар, міська влада, схоже, забула про список ЮНЕСКО, лобіюючи дозволи на будівництво по вул. Князя Чорного.

«Позавчора на засіданні Громадської ради при міському голові вирішили, що Сороновичу можна добудувати в центрі не 2, а лише 1 будинок, - повідомив він з болем у голосі. – Тобто, замість громади і всупереч рішенню міністерства культури це дозволили».

За словами голови комітету з охорони культурної спадщини вказаної Громадської ради Тамари Петрової, вона ще 5 місяців тому звернулася до мера з ініціативою створення робочої групи з розробки історико-опорного плану та історичного ареалу міста Чернігова.

«Також ми пропонували внесення змін до Генерального плану з визначенням обмежень, з урахуванням охоронних зон об'єктів культурної спадщини, - підкреслила вона. - В облдержадміністрації ініціативу підтримали. У 1999-2004 роках, коли розроблявся попередній документ, забудовник ще не вів себе так агресивно. Сьогодні це люди іншого складу, іншої моралі, інших принципів і тому, аби захистити спадщину наших пращурів ми маємо «лягти» на нашу законодавчу базу, котра визначає, як, що і на якій відстані може будуватися на території заповідника «Чернігів стародавній» та історичної частини Чернігова».

На думку Тамари Петрової, міська рада нині «лягла» на формат підміни понять.

«Через те, що депутатський корпус не зовсім орієнтується в деяких аспектах, та не виявляє якогось бажання розібратися, виконавчі структури цим користуються, - констатувала вона. - Можливо, нашим депутатам так вигідно, а може вони «дуркують». Лише зараз, під час чергових виборів, представники влади підуть фотографуватися на тлі Борисоглібського та Спаського соборів. І на цьому все скінчується. Разом з тим саме збереження історичного ареалу міста у природному середовищі, а не в забудові, - це перший шлях, щоб міжнародні організації ставилися до нас, як до тих, хто розраховує на включення до списку всесвітньої спадщини. А в нас замість відновлення історичної частини міста йде забудова».

Почути пояснення міських чиновників у присутніх змоги не було, адже всі запрошені керівники захід проігнорували, хто відкрито, а хто приховано. Виходить, що побоювання громадськості мають під собою підстави, а керівництво міста узяло курс на згортання проекту «Включення історичного центру Чернігова до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО»?

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити