Чернігівські революціонери вишукувались в чергу за нагородами

Останні кілька місяців змінили світогляд чи не кожного громадянина України.

Завдяки Євромайдану багато таємного в Україні, як зокрема і в Чернігові, стало явним.

Події, які відбуваються досі в нашій країні показали: хто насправді твій друг і брат, а хто їх удає.

Хто насправді прагне змін на краще, а хто займається популізмом.

Хто насправді денно і нощно стояв урядах революції гідності, а хто робив вигляд, що стояв. І тепер, після, здавалось би, перемоги Майдану, важливо розділити зерна від полови. Іноді ж складається враження, що в гонитві за посадами більшість втратили пильність і, самі того не усвідомлюючи, стали таким ж доступними як януковичі і пшонки. Тому, чому б цим не скористатися, не заради наживи, як кажуть, а справедливости ради.

Днями в Чернігові з'явився перший випуск інформаційної листівки «Чернігівська сотня».

На першій сторінці листівки вміщено розлоге інтерв’ю з найменшими дрібничками житія підполковника запасу, військового льотчика Бориса Бойправа під назвою «Знайомтесь: керівник «Чернігівської сотні».

Друга та третя сторінка присвячена новопризначеним владним персонам, зокрема губернатору області Володимиру Івашку, першому заступнику Чернігівського міського голови Миколі Миргородському, секретарю міської ради Владиславу Кухарю.

Що й сказати, у публікації «Європа» взяла владу в Чернігові та області» пан журналіст не поскупився на «компліменти» згаданим особам, та чільне місце у думках автора займає все ж таки нардеп Валерій Дубіль.

Четверту ж сторінку друкована «сотня» присвятила «Корупційним схемам у податковій інспекції».

На перший погляд ці творчі опуси майже не викликають жодної претензії. Одначе!.. Якби це були не революційні часи, коли пересічний громадянин вийшов зі стану зневіри, й замість опосередкованого оглядача став головною дієвою рушійною силою змін у нашій державі, то можна б було потрапити на наживку так званих «сотенників» чи то пак «затятих революціонерів».

От саме останніх чомусь одразу після перемоги Майдану стільки розвелося - в очах рябить. І де вони усі були раніше? Так от, на нашу думку, до цієї «когорти» можна сміливо включити й Бориса Бойправа. Чому?

Хоча б тому, що активним революціонером, таким, що поділяє ідею Майдану, ця особа стала лише після повалення режиму Януковича. До цього часу він жодного критичного слівця, навітьз натовпу, не вигукнув на адресу колишньої злочинної влади. Натомість пан Бойправ заходився активно критикувати нову.

Наступне «тому» на питання «чому». Як бачите, до жодних «жовтих» чи «чорних» технологій, які так полюбляють застосовувати в Чернігові політики чи громадські діячі, котрі втратили вплив, чи взагалі його не мали, серед громади області, ми не вдаємося. Ми просто констатуємо факти. І усе заради того, аби декому роззути очі і донести чернігівцям ще й іншу правду, окрім тієї, за яку борються Бойправ і Ко.

Пропонуємо нашим чернігівцям повернутися в часи не такі вже й далекі – кінець 2013-го року, а саме 23 листопада, коли в Чернігові відбулося зібрання активістів «Украинского выбора», того самого «вибору» Віктора Медведчука, кума нинішнього агресора Путіна. І на цьому зібранні координатор руху Юрій Бойко дякував сердечно за системну і послідовну роботу,яка проводилася в нашому регіоні, зокрема, й Борису Бойправу (сподіваємося, що читач наш обізнаний, яку ідею розповсюджував «Украинский выбор» пана Медведчука і на теренах нашої області!).

Так от тепер виникають кілька запитань до самопроголошеного керівника «чернігівської сотні»: що пов’язує його з кумом Путіна?

За які такі коврижки «Чернігівська сотня» друкує 10-тисячну листівку, ціна якої, навіть якщо її роздруковано на власному обладнанні, коштує близько трьох тисяч гривень? На нашу думку, це неабиякий розкіш у час, коли держава закликає до жорсткої економії, а громадські організації кожну копійку спрямовують на потреби армії, Майдану, на допомогу рідним «небесної сотні»..?

Хто й коли делегував пана Бойправа на очільництвочернігівської сотні і чи має він моральне право діяти від імені Майдану?

Чому цей пан став активним відвідувачем засідань обласного штабу національного спротиву?

Тепер декілька доволі цікавих фактів про саме громадське об'єднання «Чернігівська сотня». Зареєстровано воно 11 березня 2014 року, знайти активістів можна за адресою проспект Перемоги, 108, офіс 4.

Засновниками цього об'єднання є Баглей Арсеній Юрійович, Близнюк Сергій Іванович, Бойправ Борис Степанович, Гамалій Сергій Олександрович, Глаба Андрій Володимирович, Полугайко Олександр Іванович, Савченко Олександр Миколайович.

До речі, іще один цікавий фігурант цього об'єднання - Андрій Володимирович Глаба. Той самий, який під час парламентських виборів 2012 року розповсюджував листівку «За Чернігів», яка містила інформацію наклепницького характеру про кандидата в народні депутати Валерія Дубіля.

Те, що інформація була такою, котра паплюжить честь, гідність і ділову репутацію Валерія Дубіля, довів суд, а Глаба, за рішенням суду,подав спростування у газеті «Біла хата». Так от зміст тієї наклепницької листівки «Чернігівська сотня», в авторстві Андрія Борща, й передала у публікації на другій та третій сторінках. Об'єктивності, мабуть, ради автор згадав про благодійну діяльність Валерія Дубіля у своїй праці, правда, у відверто саркастичній формі.

Склавши докупи всі ці факти, виникають певні сумніви щодо самої особи пана Бойправа, відтак його оточення та місії, яку вони мріють здійснити на Чернігівщині. На нашу думку, справжні інституції громадського суспільства, які прагнуть забезпечити самоорганізацію та розвиток населення, починають свою діяльність зовсім не з видавництва листівок з образливою, наклепницькою інформацією, яка не підтверджена жодним авторитетним джерелом.

Зрештою, чи здобуде ця новостворена організація авторитет серед громади області, час покаже.