Чи є в Чернігові патріоти, або Прапор України на кожному повороті
Голові Чернігівської обласної державної адміністрації Володимиру Івашку, голові Чернігівської обласної ради Миколі Зверєву, громаді Чернігівщини
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Наша рідна країна переживає дуже складні часи — інтервенцію, захоплення територій, зради, спроби розколу суспільства, людські жертви... Мета одна — знищення незалежності нашої країни.
Держава, громадянське суспільство нині проходить випробування на міцність та зрілість. Перед кожним українцем нині вибір: або проявити себе громадянином вільної і незалежної України, або стати безправним рабом на своїй землі.
Беручи до уваги події, які розгортаються на Україні і на нашій рідній Чернігівщині зокрема, пропонуємо очільникам області рекомендувати місцевим органам влади, державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям розмістити на своїх приміщеннях державні символи України, зокрема встановити Державний Прапор України.
Державний Прапор України як символ країни, втілення її честі та гідності має постійно майоріти на будинках центральних та місцевих органів законодавчої і виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на будинках інших державних організацій та установ.
Звертаємось до керівників недержавних установ та організацій, комунальних закладів, підприємців, власників торговельних мереж, закладів культури та освіти, власників автотранспорту та всіх небайдужих громадян — із закликом використовувати символи України в повсякденному житті.
Звертаємось до жителів області з проханням підтримати вітчизняного виробника. Кожна гривня податків, які платить вітчизняний бізнес — це цеглинка для розбудови нашої обороноздатності, підтримки української армії.
Громадська рада при Чернігівській обласній державній адміністрації
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 6845 |
































Коментарі (1)
М.Боюра | 2014-03-24 10:55
Вже в наші дні могла засяяти плеяда новітніх патріотів, на які б рівнялися прийдешні покоління українців, але духу у них не вистачило - складають перед окупантами зброю і з опущеними головами залишають військові частини. А їх же готували стояти до кінця в захисті своєї зброї, своєї Вітчизни.
Всі можете засуджувати мене, але нікуди не дітися від того, що громади тримаються тільки на тому, що в їх середовищах виростають Данко, які вирваши свої серця, освічують шлях своїм одноплемінникам.
А тепер з минулого: морський спецназ виходив на завдання без жодної рисочки, яка б була доказом походження його, і якби хтось був захваченний живим ( наприклад, в Окинаві, де прийшлося працювати), то навіть стогіном не видав би звідки він. Так готували колись.