Перші громадські слухання як урок демократії для влади

Наскільки б високопарно це не звучало, але громадські слухання 14 квітня з питання забудови у районі вулиці Савчука, що пройшли у Міському палаці культури увійдуть в чернігівський літопис як перші справжні громадські слухання.

Влада мабуть вперше подивилася в очі власним виборцям. Побачила обурені обличчя чернігівців, почула свист та лайку в свою адресу.

Це були дійсно громадські слухання, які з «легкої руки» голови фракції БЮТ у міській раді Світлани Глущенок формально не стали такими. Захід перетворилися в «громадське обговорення», що не має жодної юридичної сили.

І правий Олександр Ломако, що закидає «бютівцям» незнання Статуту чи свідому підміну понять. За формою, змістом і кількістю присутніх це були громадські слухання.

Але хочеться додати кілька акцентів до події, що відбулася.

Недалека історія чернігівських «слухань»

Попередні подібні заходи названі владою «громадськими слуханнями» проходили в кращих зразках косомольсько-радянської практики: «Партия сказала НАДО – комсомол ответил ЕСТЬ!».

Останні що пригадуються з цієї серії «слухання» затверджували власне сам Статут, яким і маєрегулюватися поняття що таке громадські слухання в місті, а що ні.

Тож на прийняття Статуту у міський палац культури, вибачте, зігнали, 80% працівників комунальних закладів, більшість з яких той Статут в очі не бачила і що воно таке не чула. Результат не забарився – Статут присутня громада одноголосно підтримала.

А як організовувалися «громадські слухання» вже згідно прийнятого Статуту? Це ж взагалі - «пісня».

На одних таких слуханнях «громадськість» беззаперечно підтримала підвищення вартості послуг Чернігівської ТЕЦ для підприємств. На других жителі (?) підтримали значне підвищення послуг на водопостачання вже для населення.

Щоправда слухання щодо підвищення тарифів на водопостачання проводилися в приміщенні КП «Чернігівводоканал», а серед присутніх на цих «слуханнях» п’ятдесяти чоловік майже всі були робітниками «Водоканалу». Головував та виступав на цьому засіданні директор КП Чернігівводоканал Олександр Шкінь. Така ж «практика» була застосовано і на ТЕЦ.

А крайній ХТО?

Але повернемось до останніх подій. Цікавий політичний один політичний аспект громадських слухань по Савчуках. На одній з останніх сесій міський голова протягнув поправку до Статуту, згідно якої вести засідання громадських слухань може не лише міський голова, а і його заступники.

Здавалося б логічна і правильна поправка. Якщо нема в місті мера, а слухання конче необхідно провести – будь ласка заступників вистачає. Але наразі ця поправка використовується для уникнення політичної відповідальності міським головою за проштовхування непопулярного рішення.

На слуханнях крім секретаря міськради Віталія Гольця, що, як завжди, лукаво усміхався з президії, не було жодної особи яка була б обрана чернігівцями. Хоча всі, без сумніву, поважні люди: Сердюк, Павлінська, Соломаха – досвідчені «бійці», але їм не поставиш докір передвиборчими обіцянками.

Хто несе політичну відповідальність за лобіювання проекту?

Хіба в «наказах меру Соколову» у листопаді 2006 виборці «наказували» майбутньому міському голові на місці зеленої паркової зони прорубати дорогу, звести багатоповерхівки, кафе бари та спортивні майданчики?

Вся «прелесть» ситуації в тому, що міський голова у понеділок 14 квітня був у місті. Більше того, разом зі школярами садив 300 дерев у... тому ж міському парку культури і відпочинку.

«Посаджене дерево має глибокий зміст, як і хліб – це життя», - вважає О.Соколов. Він висловив сподівання, що школярі і молодь, які посадили дерева, будуть за ними доглядати, а ставши дорослими, відвідуватимуть власні гаї разом з дітьми». – йдеться в повідомленні міської ради

Воістину права рука не відає що робить ліва?

Слухати не означає чути

Пункт другий 50 статті Статуту говорить, що метою проведення громадських слухань є ознайомлення громадськості міста з позицією міської влади з актуальних проблем міста та отримання від його жителів пропозицій та зауважень з цих питань у формі безпосереднього спілкування.

Позицію влада намагалася озвучити. Проте чи почули її мешканці? Чи зрозуміли? Що планується будувати, яким чином, куди веде дорога, яка ширина дороги, що буде з зеленою зоною, хто інвестор, чому вже ведеться деяке будівництво в районі вулиці Савчука та міського парку?

На ці та ряд інших питань, зауважень, пропозицій відповіді в стіна міського палацу культури не прозвучало.

Питання також в тому чи почула влада городян? Яка реакція буде на ці «слухання-обговорення» в міській раді. Адже, хоча біля мікрофону «засвітилися» багато місцевих політиків і політичків все ж думка простих городян була очевидною і однозначною – чернігівці не хочуть будь-якого будівництва у цьому районі. Які уроки винесе міська влада з цих слухань.

Проте, очевидно, що у виконкомі так просто від цього проекту не відмовляться.

Далі буде…