Звернення Сіверського інституту регіональних досліджень

Сіверський інститут регіональних досліджень
звертається до громадськості
та місцевого самоврядування міста Чернігова.

Листопад 1917 року увійшов у історію як час проголошення Української Народної Республіки – першої спроби відродження української державності у ХХ ст.

Нині, у 90-ту річницю цієї історичної події, ми пропонуємо вшанувати пам’ять тих, хто закладав підвалини незалежної України, боровся за її утвердження, часто навіть не шкодуючи свого життя. 

У листопаді 2006 року декілька вулиць Чернігова одержали імена знакових постатей українського політичного, наукового та літературного життя:
- педагога Софії Русової,
- письменника Івана Багряного,
- історика та філософа В’ячеслава Липинського,
- одного з чільних будівників нової України у нашому краї Іллі Шрага,
- літературознавця та державного діяча Української Народної Республіки Сергія Єфремова.

Пам’ять останнього також вшанована відкриттям меморіальної дошки у Седневі.

Вважаємо за необхідне продовжити цю добру традицію, бо Чернігів і Чернігово-Сіверщина пов’язані з багатьма іншими, свого часу відомими особами і подіями, які несправедливо піддані забуттю. Але ж вони – частина минулого Сіверщини, яке потребує поваги та популяризації серед сучасників.

Насамперед, пропонуємо назвати одну з центральних вулиць міста іменем Героїв Крут. Сподіваємося, що 90-а річниця цього бою, який став символом нескореності українського духу, міська рада належним чином відзначить відповідною ухвалою.

Бажано увіковічнити пам’ять про перебування в місті на посаді губернського комісара Чернігівщини Дмитра Дорошенка – відомого українського громадського діяча і вченого-історика. Дякуючи його споминам і монографіям, ми знаємо про події революції на теренах нашого краю.

У чернігівській гімназії навчався Михайло Ковалевський – майбутній лідер партії українських есерів, наймасовішої та найвпливовішої політичної партії України 1917 року. Так само заслуговує на пам’ять інший наш земляк – заступник голови Української Центральної ради Микола Шраг.

На нашу думку, в місті потрібно встановити кілька меморіальних дошок чи інших пам’ятних знаків, аби увіковічнити найважливіші події, що відбувались у Чернігові в бурхливі роки революції.

Одна з них – губернський український з’їзд на підтримку Центральної Ради, який пройшов в червні 1917 року в приміщенні дворянського зібрання (будинок не зберігся, але тепер відновлюється біля художнього музею).

Дискутуючи про майбутнє України, необхідність створення її збройних сил, відкриття українських шкіл, поширення української мови, підтримавши прагнення північних повітів (Стародубщина) залишитися у складі майбутньої України, делегати далеко вийшли за рамки місцевого зібрання, перетворивши його на унікальне загальноукраїнське явище.

Один з них, Роман Бжеський, заявив, що «така велика багата країна територією не менше Германії, може бути самостійною». І хоч тоді його позиція не знайшла розуміння більшості, але вже за півроку вона стала доконаним фактом.

Свій вагомий внесок у розвиток української державності зробила Чернігівська міська дума. Вона займала активну політичну позицію і 8 листопада 1917 року однією з перших в Україні визнала Центральну Раду тимчасовим парламентом України і Генеральний секретаріат як вищу крайову владу. На той час дума засідала в приміщенні сучасного обласного управління Національного банку України.

А 18 листопада 1917 року в Чернігові на майдані перед Спасо-Преображенським собором на Валу було урочисто проголошено ІІІ Універсал Центральної ради, який поновлював українську державність у формі Української Народної Республіки. Пройшов великий мітинг і урочистий молебен на підтримку української держави. Жодних згадок про ці історичні події в місті ми не маємо.

Звертаючись до земляків, ми переконані, що саме від громади, від її енергійності та наполегливості залежить, чи залишиться пам’ять про наше минуле для нащадків. Адже історія держави, яка була знищена і наступницею якої стала незалежна Україна, заслуговує на те, щоб бути увіковічненою для наступних поколінь.