Наркобаронеса відпочине на лаві підсудних

Міліція Чернігова натрапила на слід та задокументувала всі злочинні кроки чернігівських наркоторговців. Аж півроку знадобилось на це співробітникам відділення по боротьбі із незаконним обігом наркотиків міськвідділу міліції.

Організатором і, як-то кажуть, ідейним лідером групи стала жіночка середнього віку, яка багато років вже перебувала на утриманні держави, ніде не працювала, бо мала інвалідність третьої групи. Саме вона „надихнула" свого сина-наркомана та його співмешканку не купувати наркотики деінде, а виготовляти їх власноруч, та ще й забезпечувати необхідною дозою знайомих наркоманів.

Жоден із сусідів цієї злочинної сімейки з роду-віку не здогадався б хто саме живе з ними поруч. Двокімнатна квартира однієї з багатоповерхівок по вулиці Кошового, де мешкала ця родина, зовсім не підходила під опис звичайного наркоманського притону. Не нові, але дуже пристойні меблі, кольоровий телевізор останнього покоління та безліч інших предметів побуту, які скоріше вказували на пристойних господарів із середнім достатком, а не наркоманів.

А достаток виявляється був зовсім не „середній", як за чернігівськими мірками. По підрахунках правоохоронців чистий щомісячний прибуток від торгівлі ацетильованим опієм складав приблизно тисячу доларів. Чому б не жити пристойно? На заощадливість господарів вказує і те, що при проведенні обшуку в оселі крім 5 кілограмів макової соломки було вилучено ще й 5 тисяч гривень.

Враховуючи те, що всі троє вже дуже давно ніде не працювали, і на думку не спадає назвати ці гроші „заробленими непосильною працею". Як пояснюють досвідчені правоохоронці виготовити опій не так вже й важко. Макова соломка, декілька загальновідомих хімічних реактивів, пара-трійка каструль, невеликий досвід - і готова "ширка"...  При наявності ще й „кримінального хисту" можна відкривати свій „бізнес". 

А от саме хисту представникам цього угрупування було не позичати. Синок, відсидівши черговий строк, зовсім і не думав ставати на шлях праведний, а тому із ентузіазмом допомагав заповзятливій матусі у придбанні сировини і виготовленні, як то кажуть, кінцевого продукту. Не пасла задніх у цій "промисловій лінії" і його співмешканка, знаходячи клієнтів і допомагаючи „по-господарству".

Один за одним наркомани з навколишніх районів стікались до нової „точки". Були, як-то кажуть, і постійні клієнти, яких на момент знешкодження групи налічувалось вже близько двох десятків. За дозу несли, здебільшого, зілля, рідше гроші. Але чого-попало сімейка не брала. Слід відмітити, що і конспірація у наркодиллерів була на гідному рівні, впускали в квартиру тільки знайомих, поводилися дуже обережно, що, до речі, не притаманне наркоманам. 

Обережними були і правоохоронці, щоб, як то кажуть, не злякати зловмисників. Злочинна група набирала оберти своєї діяльності, а міліція - документи для майбутньої кримінальної справи.

Відомо, що „голка" дуже рідко відпускає своїх обранців.  Вона веде їх до загибелі, або до тюрми. Скільки життів занапастили ці чернігівські наркоторговці,  підрахувати важко. А от, що вони потраплять за грати - це однозначно. Кримінальний кодекс України передбачає за такий вид злодіянь покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше восьми років з конфіскацією майна. Але остаточний вердикт винесе суд.

 За матеріалами ЦГЗ УМВС в Чернігівській області