«На грі» - це не іграшки

У важких умовах сьогодення, коли придумати нову сюжетну основу для двогодинного фантастичного мордобою вже майже нереально, залишається тільки гратися вічними істинами, та перебирати можливі місця для зйомок.

Варто порадіти за вітчизняного виробника: у Голівуду є тільки нудні, однакові американські міста, та підпальмова екзотика.

А от Нижній Новгород, наприклад, місто древнє, зі своєю старовинною архітектурою, особливою атмосферою та колоритними співробітниками місцевого МВС.

І якщо до цього самого Нижнього Новгороду приплюсувати десяток незасвічених облич, повних юнацького максималізму, 100 знімальних днів і 9 мільйонів... втім, які це мільйони! У інших контор на створення сайту більше йде.

Головне - наявність одного цілком осудного режисера. Тоді, і тільки тоді бардак перетвориться на класний фільм.

«На грі» - новий фільм Павла Санаєва, що розповідає про пригоди небезпечних сімох геймерів, чемпіонів з «Контри», комп'ютерних гонок та віртуальним поєдинків.

За перемогу у черговому змаганні вони отримують у подарунок диск від якоїсь місцевої контори. Всупереч логіці, замість того, щоб погуглити назву, пройтись по форумах і оцінити корпоративний сайт фірмочки, хлопці сміливо тикають диском в CD-ROM, він вибухає, система плавиться, а кволий геймер перетворюється на реального бійця, яким був у «Квейк» і «Думі». Бійця, здатного з пейнтбольного пістолета укласти загін спецназівців.

Поки очманілі дітлахи «грають в життя» на занедбаному будівництві, на їх несподівані таланти вже накладає лапу міжнародна енергетична мафія. Горілка, «баби» і бакси в обмін на «гру в життя» за правилами замовника? Хлопчики і дівчатка згодні, але ближче до кінця фільму вони ще зрозуміють, на кого працювали, і не всіх це влаштує, а значить – скоро буде друга частина.

... Ніхто не чекав. Ніхто не чекав не те, щоб ось саме від Санаєва, чи саме від цієї картини – ніхто не чекав, що взагалі російські будуть здатні зняти хороший жанровий фільм, на який буде приємно дивитися, і про який буде можливо розмовляти.

Тому що жанровий фільм, фантастичний бойовик - це амбіції, інвестиції та революційні технології. Тому що за кожною помилкою, та що там, за кожною спробою просто полегшити собі життя, будь то 3D або повтор кадру «в спогадах» - стежать мільярди холодних очей, що належать професійним кіноманам. Бо ще парочка невдалих бойовиків – і вітчизняний кінопром остаточно загрузне в комедіях, детективах і циганських серіалах.

Втім, будь-яка інновація, що приходить із заходу, здається спочатку абсолютно неможливою для адаптації на нашому суворому ґрунті, будь то «маркетингове мислення», «ринкова економіка», створення сайту, «формування розважального сектора послуг» і т.д. і т.п.

Але ж зробили, чорти, зробили, маючи за душею всього тільки ці 9 мільйонів і особистий героїзм бійців, зробили так, що дай бог їм не «злажати» другу частину, і наш кінематограф можна буде привітати з народженням.

Зробили, використовуючи ті самі скромні мільйони, які продюсери, економлячи на кожній тачці і кожній масовці, зуміли виділити на випуск і на розкручування. Той самий героїзм, який приблизно раз в сторіччя розгортає рухаються на нас надпотужну армію загарбників, будь то орди монголів, полки французів, танки фашистів або шоу-експансія американців. Ми все одно переможемо!>