Угода про асоціацію з ЄС

Ви знаходитесь: Економіка / Україна / Географічні зазначення: що прийде на зміну коньяку і чи знатимуть гуцульську бриндзю за кордоном?

Географічні зазначення: що прийде на зміну коньяку і чи знатимуть гуцульську бриндзю за кордоном?

В Україні зареєстроване перше географічне зазначення харчового продукту у відповідності з європейськими вимогами

Гуцульська овеча бриндзя стала першим українським харчовим продуктом, який отримав свідоцтво про реєстрацію географічного зазначення і може тепер претендувати на реєстрацію в Європейському Союзі.

Про це розповів у прес-центрі «Чиста політика» національний експерт з маркетингу й комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович.

Гуцульська овеча бриндзя, відома на цій території принаймні з XIV століття, є унікальним продуктом, який виробляється вручну з молока овець місцевої аборигенної гірсько-карпатської породи лише на високогір’ї Українських Карпат.

Експерт також розповів, що другим харчовим продуктом, для якого подана заявка на реєстрацію географічного зазначення, стала гуцульська коров’яча бриндза, а в передостанній робочий день 2019-го року було подано заявку на реєстрацію географічного зазначення «мелітопольська черешня».

Всього ж в переліку пріоритетних географічних зазначень, над якими зараз ведеться робота, є, крім зазначених вище, кілька вин з Одеської області, вина та мед Закарпаття, а також херсонський кавун.

Іван Гайванович підкреслив, що реєстрація географічних зазначень є вигідною як для самих виробників, так і для споживачів, бо вона підтверджує якість та унікальність відповідних продуктів, їхню тривалу традицію виробництва, натуральність, і таким чином підвищує конкурентоспроможність виробників та збільшує додану вартість відповідних продуктів. Використовувати географічне зазначення можуть лише виробники з відповідної території, які дотримуються специфікації виробництва продукту й отримали сертифікат відповідності.

Для споживачів же, окрім гарантії якості, продукти з географічними зазначеннями є нагодою «скуштувати» частинку гастрономічної культури того чи іншого регіону, і це, зокрема, збільшує туристичну привабливість відповідних місцевостей.

І.Гайванович також нагадав, що з 1 січня 2020 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про правову охорону географічних зазначень», гармонізована з законодавством Європейського Союзу. Так, відповідно до нової редакції закону, серед документів на реєстрацію географічного зазначення вимагається, зокрема, специфікація продукту, а назва місця походження товару не обов’язково має відтворювати географічну назву.

І. Гайванович закликав виробників аграрних та харчових продуктів Чернігівщини, а також органи влади та місцевого самоврядування ідентифікувати місцеві потенційні географічні зазначення та сприяти їх реєстрації.

Довідка. Географічні зазначення – це один з видів добровільного захисту товарів від недобросовісної конкуренції та інструмент колективного просування товарів на ринках. Вони вказують на унікальність властивостей і репутації певного товару, які зумовлені певною місцевістю. Прикладами найвідоміших географічних зазначень є коньяк, шампанське, токай, фета, рокфор, пармезан. Використання цих назв для відповідних продуктів поза зонами їх виробництва у кожній з країн, де вони зареєстровані, є забороненим. Для низки продуктів, відповідно до Угоди про асоціацію, діє перехідний період в Україні: до кінця 2025 року для коньяку, шампанського, токаю, граппи , кальвадосу та ін., і до кінця 2022 року для сирів фета, рокфор, пармезан.