НААН заперечує дані про $120 млн «лівого» доходу

Національна академія агрерних наук (НААН) України заперечує дані матеріалу, розміщеного вчора на SVOBODA.FM.

Там йшлося про те, що ця установа, точніше – її керівництво – має «лівий» дохід на рівні 120 млн доларів завдяки величезному банку землі, який складає дещо менше 500 тисяч га по всій Україні.

При чому оренда ця, мовляв, не документована або не за реальними цінами.

Ось це і спростовує прес-служба НААН сьогоднішнім повідомленням до редакції.

Також прес-служба НААН надіслала обґрунтування потреби в гігантському земельному банку необхідністю… відокремлювати дослідні культури певними дистанціями.

Навряд чи прес-службі НААН вдалося розповісти це все безпосередньо селянам! Наприклад, в селі Івківці Прилуцького райрону на Чернігівщині.

За правом рівного доступу до ЗМІ наводимо матеріали прес-служби НААН.
Разом з інфографікою нижче.

Станом на 01.03.2017р. у землекористуванні наукових установ, державних підприємств та організацій мережі Національної академії аграрних наук України перебувало 465,3 тис.га землі, в тому числі ріллі- 364,0 тис.га. Дана площа землі наведена без урахування площ підприємств, установ та організацій НААН, які залишилися на анексованій тереторії АР Крим, така площа складає 25,0 тис.га землі.

 Безпосередньо у землекористуванні державних підприємств дослідних господарств знаходиться 420,0 тис.га землі (90,3 % площ земель НААН), в тому числі ріллі – 337,4 тис.га (92,6% площі ріллі НААН).

 У наведеній інфографіці (дод.1) показано напрями використання закріплених за установами та підприємствами НААН земель, виходячи із статутних завдань установ та підприємств НААН.

 Лише за 9 місяців 2017 року державними науковими установами та підприємствами мережі НААН до державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 639,3 млн.грн, в тому числі безпосередньо державними підприємствами – 469,0 млн.грн податків. При цьому, фінансування по загальному фонду бюджету України НААНУ склало 395,0 млн.грн, видатки державного бюджету на Академію майже вдвічі менші того, що повертає академія до бюджету від використання земель (інфографіка дод.1).

 Окремо зазначимо, що із загального фонду Державного бюджету України фінансується виключно державні (неприбуткові) бюджетні наукові установи НААН, до яких входять науково-дослідні інститути та науково-дослідні станції.

 Державні підприємства дослідні господарства НААН є суб’єктами господарської діяльності, які попри те, що вони є 100% державної власності – жодної гривні із державного бюджету на здійснення своєї фінансово – господарської та дослідно – експериментальної діяльності НЕ ОТРИМУЮТЬ!

Дослідні господарства НААН працюють по принципу господарського розрахунку, при цьому станом на 01.10.2017 р. забезпечують робочими місцями на селі 11,0 тис.чол, при середній заробітній платі одного працівника у 5175 грн. З розрахунку на 1 га ріллі державними підприємствами та науковими установами НААН у 2016 році перераховано до бюджету: 748,1 млн.грн/364,0 тис.га = 2055 грн/га. Лише за 9 місяців поточного року дана цифра вже складає 639,3 млн.грн.

Щодо «орендної плати» в сумі 346,0 млн.грн у 2017 році та 724 грн/га(інфографіка дод.2).

Зазначена сума – 346,0 млн.грн – це є надходження БЮДЖЕТНИХ НАУКОВИХ УСТАНОВ НААН (НАУКОВО –ДОСЛІДНІ ІНСТИТУТИ, СТАНЦІЇ) ПО СПЕЦІАЛЬНОМУ ФОНДУ.

Бюджетні установи в результаті фінансово-господарської діяльності можуть отримувати кошти не тільки з відповідного бюджету (загального фонду), а також із інших джерел. Кошти, які отримує установа понад асигнування, які виділяються їм з відповідних бюджетів складають спеціальний фонд бюджетної установи.

Спеціальний фонд бюджетної установи – це кошти, одержані установою внаслідок іншої, окрім основної, діяльності, які використовуються на видатки, заплановані у кошторисі. Кошти включають власні надходження бюджетних установ та інші надходження спеціального фонду.

Власні надходження бюджетних установ – це кошти, одержані бюджетними установами від надання платних наукових послуг, виконання науково дослідних робіт, реалізації науковох та науководослідної продукції.

Виходячи з цього на 2017 рік надходження по спецфонду бюджетних наукових установ НААН (державних підприємств дослідних господарств та госпрозрахункових установ НААН це не стосується) заплановано 346,0 млн.грн. Це надходження, які надійшли на спецрахунок установ НААН від науково діяльності та використання земельних ділянок, які закріплені за науковими установами. Площа таких земельних ділянок складає всього землі (465,3 тис.га – 420,0 тис.га) - 45,3 тис.га, в тому числі ріллі (364,0 тис.га – 337,4 тис.га) – 26,6 тис.га.

Отже, з розрахунку на 1 га ріллі, яка закріплена за науково – дослідними установами НААН складає: 346,0 млн.грн/26,6 тис.га = 13 007 грн/га!

При фінансуванні наукових установ із загального фонду Державного бюджету у 2016 в обсязі 298,5 млн.грн. наукові установи заробили (спеціальний фонд) 453,4 млн.грн, що більше загального фонду на 154,9млн.грн.

При потребі НААН у фінансуванні наукових досліджень із загального фонду державного бюджету на 2017 рік в обсязі 713 млн.грн. Законом «Про Державний бюджет на 2017 рік» науковим установам НААН передбачено фінансування в обсязі 395,0 млн.грн. В той же час до спеціального фонду наукових установ Академії на 2017 рік очікується надходження в обсязі 580 млн.грн, що більше загального фонду на 185 млн.грн.

На 2018 рік заплановано надходжень до спеціального фонду(власні надходження наукових установ за надані послуги) в обсязі 606,4 млн.грн. Крім того відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 листопада 2017 року № 2209-VIII «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік» надходження до спеціального фонду збільшено на 200,0млн. грн., що будуть направлені на покриття загального фондом Державного бюджету, оскільки при потребі наукових установ Академії у фінансуванні наукових досліджень із загального фонду Державного у 2018 році забезпечені лише на 55% (потреба 857,1 млн.грн., проектом закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» НААН передбачено 441,6 млн.грн).

Тож наукові установи вимушені постійно направляти власно зароблені кошти (спеціальний фонд) на фінансування наукових досліджень, що не забезпечені коштами загального фонду Державного бюджету.

Обґрунтування необхідних обсягів землі
для виконання статутних завдань
Національної академії аграрних наук України

Основним завданням Академії є наукове забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу, в тому числі виробництво добазового (оригінального), елітного (базового) та сертифікованого насіння сільськогосподарських культур, садивного матеріалу, племінної продукції.

 В системі НААН насінництво ведеться в 46 наукових установах, 135дослідних господарствах, по 550 сортах і гібридах 87 культур. (дод.3)

 Щорічно науковими установами та дослідними господарствами виробляється для реалізації іншим насінницьким господарствам для подальшого розмноження понад 70тис.тон добазового, базового та сертифікованого насіння зернових та зернобобових культур ( на площу 350тис.га), 1,1тис.тонн батьківських форм кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сорго, 60-70тон насіння овочевих культур, 20тис.тонн елітного насіння картоплі, 1,5млн.штук саджанців плодових культур, 1,5млн.штук саджанців винограду і інших культур.

 Крім цього, для власних потреб в дослідних господарствах насіння щорічно виробляється в межах 30-35тис.тонн.

 Для забезпечення виробництва такої кількості насіння необхідно 150,0тис га, фактично зайнято під насінницькими посівами 117,1тис.га земель.

 Для вирощування високоякісного здорового насіння і саджанців необхідно дотримуватись науково-обгрунтованого чергування культур в сівозмінах, з тим, щоб культура поверталась на попереднє місце вирощування не раніше як через 5- 6 років. Такий захід дає можливість запобігти ушкодженню рослин хворобами та шкідниками, які передаються через грунт та пожнивні рештки, а також більш раціональним використанням вологи та поживних речовин.

 Насінницькі посіви повинні займати в сівозміні не більше одного – двох полів (10- 20%) у 5-пільній сівозміні. Крім того, такі культури, як кукурудза, соняшник, цукровий буряк, овочеві культури потребують просторової ізоляції 1,5 – 2км, що потребує їх розміщення серед полів інших культур. Значна частина земель необхідна науковим установам для розміщення короткочасних та довготривалих (багаторічних) наукових досліджень під якими зайнято 97,9тис.га. При цьому слід враховувати, що сучасні вимоги потребують розширення програм досліджень.

Для забезпечення тваринництва кормами кормові культури необхідно вирощувати у відповідних сівозмінах з науково-обгрунтованим чергуванням культур, використовується у кормових і польових сівозмінах 61,1тис,га.

 Необхідність дотримання просторової ізоляції зумовлює наявність в сівозмінах формування ізоляційних посівів (товарних), якими слугують посіви кукурудзи, соняшнику, зернові колосові культури. Таких посівів нараховується 81,5тис.га.

 Частина площ використовується для забезпечення потреб працюючих та пенсіонерів, соціальної сфери (школи, дитячі садки) – 6,0тис.га.

 Таким чином для забезпечення виконання зазначених завдань науковим установам та їх дослідним господарствам необхідно мати в межах 400тис.га ріллі. Вданий час в наявності є 364тис.га ріллі.

Згідно перспективного плану розвитку галузі картоплярства в 2020 році необхідно висадити 1 млн. 200 тис. гектарів. Для забезпечення названих посівних площ садивним матеріалом необхідно:

• - виробити 3,1 тис тонн супер - супер еліти біотехнологічним методом, 9,5 тис. тонн супереліти (добазовий), 30,8 тонн еліти )базовий матеріал), 230 тис. тонн сертифікованого садивного матеріалу.
• - Інституту картоплярства необхідно виробити 40,3 тис. добазового і базового садивного матеріалу, що забезпечить згідно норм посадки 13,3 тис. га. Окрім цього, необхідно 1,5 тис. га для розмноження мікро бульб.
• - Згідно норм Європейських стандартів насінницький матеріал повинен бути чистим від збудників хвороб, що вимагає повернення посівів картоплі на попереднє місце:
• - вірусні хвороби- мінімум через 3 роки;
• - фітофтороз – 3 роки ;
• - рак картоплі - 6 – 8 років;
• - бліда картопляна нематода ( карантинний об’єкт) – 6 років;

Отже, Європейські підходи до виробництва якісного садивного матеріалу диктують необхідність планувати для насінництва картоплі України мінімум 44,4 тис. га ріллі.

В Державному Реєстрі сортів рослин України більше 40 сортів картоплі селекції Інституту картоплярства. Для задоволення потреб виробництва посадкового матеріалу картоплі України оформляються відповідні угоди із виробником.

Карантинні і фітосанітарні стандарти не дозволяють засаджувати наявні площі Інституту лише картоплею, необхідна, відповідна сівозміна і просторова ізоляція.

Мережею Інституту овочівництва і баштанництва здійснюється селекція біля 50 овочевих і баштанних рослин. 3/4 овочевих культур є перехресно-запильними, що вимагає просторової ізоляції в 1500- 3000 метрів в насінницьких посівах, окремої просторової ізоляції вимагає розміщення добазового базового, сертифікованого насіння, а також батьківських форм гібридів першого покоління.

В Державному Реєстрі сортів рослин України знаходиться більше 20 % сортів і гібридів селекції Інституту овочівництва і баштанництва і його мережі, а це щорічне насінництво біля 300 сортів та гібридів і виробництво насіння 3 категорій кожного.

Для задоволення потреб України в насінні овочевих культур необхідно виробляти 15,1 тонн добазового насіння, 100,4 тонн базового насіння, 2,4 тис. тонн сертифікованого.

 Інститут овочівництва і баштанництва із мережею виробляє 60,3 тонн базового насіння (50 % загальної потреби). До 2020 року заплановано виробити 80,4 тонни базового насіння (80 % до потреби). Необхідність дотримання просторової ізоляції, витримання стандартів повернення культури на попереднє місце (для профілактики хвороб, що передаються насінням) диктує необхідність формування ізоляційних посівів, якими як правило слугують посіви кукурудзи, соняшнику, а в деяких випадках і зернові колосові.

 

Насінництво овочевих культур займають значні площі ріллі, які розміщаються згідно договорів на землях виробника. Для виробництва овочевих культур всіх категорій насіння згідно потреб України необхідно 12 – 15 тисяч гектарів ріллі.